Польські побоїща
Фанати клубу «ГКС Катовіце» поверталися з виїзної гри в Стальовій Волі. Та багатьом із них добратися додому ні того дня, ні наступного так і не довелось.
На зупинці поїзда в Тарнуві почались незрозумілі провокації з боку поліції, нібито дорожньої. Спалахнуло невелике фізичне протистояння, але швидко все вляглося, і вболівальники поїхали далі.
На станції «Краків—Мидлінки» потяг зупинили спецпідрозділи поліції. Увірвалися в повному екіпіруванні у вагони. Наказали всім лягти. Оскільки проходи у вагонах вузькі, хлопці змушені були лежати один на одному.
«Вони витягали перших, хто траплявся під руку і били їх. Поліціянти наказали зачинити вікна й пустили у вагон газ», — розповідає один із фанів «ГКС Катовіце», який був присутній під час цих подій у потязі. Декому стало погано, тож уболівальники почали просити надати їм медичну допомогу.
«Трохи згодом один із поліцейських закричав: «Що, виродки, хто ще хоче до «швидкої допомоги»? Вашому другу то не оплачувалося!» І сміється. Виявилося, що перш ніж один хлопець із нашого вагону потрапив до «швидкої», його жорстоко побили», — продовжує розповідь уболівальник. Він не називає свого імені, як і не називають імен більшість тих, кому вдалося вирватись після побоїща в поїзді. Оскільки по приїзді додому фанів ГКС не залишили в спокої — поліція проводить арешти всіх, кого підозрює у присутності на виїзному матчі у Стальовій Волі.
«Це був тільки початок. Далі нас вивели назовні, влаштувавши на виході з вагона «коридор із кийків». Нас поклали на темному пероні обличчям на асфальт, били, знущалися, знову труїли газом, потім — обшукали, зняли на відео й повели назад у вагон, де знову поклали обличчям на підлогу. Так ми пролежали близько п’яти годин», — розповідає уболівальник із Катовіце.
Представника футбольного клубу, який підійшов до поліції зі спробами щось з’ясувати, також відлупцювали, прийнявши за вболівальника.
Як результат — 39 затриманих. Тридцятьом із них згодом присудили по три місяці ув’язнення. У більшості — вкрали речі (коли одні поліцейські били вболівальників на темному пероні, інші, за словами свідків, «трусили» вагон на предмет цінних «трофеїв»). Тривають допити причетних — кажуть, трьомстам фанатам арешти загрожують досі.
«Мій хлопець — один із затриманих, — розповіла кореспондентці «УМ» Ола, близька до фан–кола ГКС. — Його не засудили до трьох місяців тюрми лише через те, що я вагітна, ми надали про це довідку. Зате нам присудили штраф у розмірі 5 тисяч злотих (більш як 11,5 тис. грн. — Ред.)». Ола боїться поліції і відповідає журналістам по інтернету тільки після того, як поговорить із людиною по телефону й переконається, що це дійсно представник преси. Фотографії свого чоловіка, на яких видно його побої, Ола поки що наважується показувати тільки адвокату — на знімках видно обличчя хлопця, а дівчина боїться продовження репресій.
«Ніхто не здивується, якщо таке відбудеться й під час Євро–2012»
Таким чином польська поліція 22–23 березня почала боротьбу з хуліганством футбольних «ультрас» на трибунах і поза ними. На шляху до Євро–2012 варто позбутися навколофутбольного насильства — вважають польські правоохоронці.
Тим часом місцеві фанати переконані, що поліція передає куті меду. Після інциденту з катовіцькими уболівальниками країною прокотилася хвиля акцій протесту на трибунах і поза ними. Із секторів стадіонів звішуються багатометрові банери: «Зупиніть поліцейські провокації!» та «ГКС Катовіце», тримайтеся!». Причому актовно підтримують катовичан навіть їхні запеклі вороги — вболівальники «ГКС Ястшембе». Фани з інших міст переказують своїм колегам у Катовіце гроші; тим, хто перебуває за ґратами, носять передачі зовсім чужі люди, але такі самі «ультрас». Уболівальники намагаються разом створити інформаційну хвилю і вплинути на ЗМІ, аби ті правдиво висвітлювали події.
«Ми робимо багато чого, але почуваємося безсилим проти цієї поліційної машини. Нас б’ють і саджають, а ми нічого не можемо вдіяти, — розповідає один зі старих уболівальників «ГКС Катовіце», який займається юридичною підтримкою затриманих. — Після численних скарг і тривалого розгляду наших заяв у судах трьох хлопців — із тридцяти засуджених — таки випустили. І то, лише тих, хто визнав свою вину в «нападі на поліцейських» (саме за таким офіційним звинуваченням перебувають за ґратами вболівальники. — Авт.). Але я не можу дивитися на все це склавши руки».
Марцін, любитель футболу з Кракова, розповідає кореспондентові «УМ», що подібні ситуації, хай і в менших масштабах, трапляються у Польщі мало не щомісяця. Марцін припускає певну провину самих фанів, але вказує на неадекватну агресивність поліції. На судові позови вболівальників проти правоохоронців він не сподівається. «Я пам’ятаю лише один випадок — у 1996 році, коли фанати виграли подібний суд, але це було так давно. І відтоді не повторювалося!» — каже Марцін.
Перспективи проведення Євро–2012 в Польщі тамтешній уболівальник описує обережно: « Я сподіваюся на краще поводження поліцейських, адже це буде міжнародне змагання неймовірно високого рангу». Втім, каже Марцін, ніхто не здивується, якщо протистояння між традиційно гарячими польськими «ультрас» та правоохоронцями спалахне й під час чемпіонату Європи, — «цього можна очікувати».
Не минуло й року після побоїща на Кубку
До річниці кривавих подій на фіналі Кубка України–2007 лишалося ще майже два місяці, а український «Беркут» знову відзначився нестримним бажанням нам’яти боки сотням уболівальників.
Як уже повідомляла «УМ», минулої неділі в Харкові на стадіоні «Динамо», під час гри «Металіст» — «Дніпро», місцеві фани вочевидь перестаралися з образливими банерами на адресу традиційно ворожих дніпрян. Ті, у свою чергу, вирішили спустити господарів із небес на землю порожніми пластиковими пляшками, дошками й монетами, які полетіли в бік фан–сектора «Металіста» та міліції.
Правоохоронні органи проявили повну неадекватність — спочатку дозволили харківським уболівальникам із плакатами провокаційного й хамського змісту наблизитися впритул до сектора дніпрян, а потім, дочекавшись реакції гостей, влаштували на трибунах та на бігових доріжках справжню м’ясорубку. «Беркутівці» з кийками пішли на вболівальників густою лавою із трьох боків. Ніяких пояснень, ніяких вимог — просто побиття всіх, до кого можна було дотягнутися, з подальшим «висмикуванням» хлопців для арешту.
Зазвичай у таких випадках затриманим «шиють» у відділку «напад на правоохоронця», а при виникненні у прокуратури питань про причину бійки міліція виправдовується тим, що лише «зупиняла правопорушення, розпочате фанатами», і вказує на затриманих — мовляв, «он і винуватців навіть зловили».
Але цього разу стандартний сценарій міліцейського свавілля на стадіонах порушив капітан команди «Дніпро» Андрій Русол. Бійка відбувалася вже по завершенні матчу, адже «Металіст» забив єдиний гол із пенальті вже в доданий час — це було додатковою підставою для фанатських емоцій. Підбігши до епіцентру сутички, Русол жестами й словами (іноді міцними) закликав уболівальників до порядку, а потім почав звільняти затриманих — відтягував міліціонерів від фанів, закривав уже побитих хлопців своїм тілом від нових атак «Беркута», зрештою, навіть домігся зняття наручників із деяких, уже готових до відправлення за ґрати вболівальників. Відтак у відділок нікого не забрали, всі вболівальники змогли повернутися додому, але чимало хлопців зазнали сильних побоїв аж до крові.
«Асоціація вболівальників Дніпропетровської області» висловила свій протест у зв’язку з подіями на Харківському стадіоні «Динамо», підготував подібну відозву і футбольний клуб «Дніпро».
«На паління фаєрів уболівальниками «Металіста» міліція уваги не звернула, на жбурляння ними каменюк у сектор дніпрян — теж. А от нашу реакцію на такі дії «менти» зустріли «на ура», не без задоволення «замісивши» весь сектор кийками», — ділиться враженнями вболівальник «Дніпра» Денис.
Вчинком же Русола захоплюються не тільки дніпровські вболівальники — на останньому матчі навіть фанати першолігового «Севастополя» вивісили банер із висловленням поваги капітанові «Дніпра». Як стало відомо кореспондентові «УМ», планують провести такі акції на наступних матчах і вболівальники інших команд, зокрема київського «Динамо».
Ольга ХУДЕЦЬКА
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
У зв’язку з цими подіями можна згадати, чим закінчилася минулорічна епопея з бійкою на «бессарабській» трибуні НСК «Олімпійський». Тоді кадри, на яких «беркутівець» (до речі, дніпропетровський) б’є кийком юну дівчину, облетіли всю Україну, питання про покарання винних порушували в пресі, на прес–конференціях і ток–шоу безліч разів. У результаті — 12 дисциплінарних покарань і фактично ніяких зрушень у самій системі охорони громадського порядку на стадіонах. Вільніше дихають фан–сектори хіба що в Києві, а в решті міст — такий самий агресивний «Беркут» і неадекватні дії міліції. І ось маємо — чергове побоїще менш як за рік після попереднього.
Уболівальницький рух в Україні поширюється, вболівальники беруть приклад з організованих фанатських формацій, які роблять погоду на стадіонах Західної Європи. Саме такі фани побороли тенденцію до використання на трибунах в Україні диких «дудок», саме такі фани «розвеселяють» навіть пересічні матчі співом фірмових пісень та численними оригінальними банерами й прапорами. Трапляються й прояви агресії. Але навчитися попереджати їх та законним чином нейтралізувати — ось головне завдання, яке треба вирішити, якщо ми хочемо отримати під час Євро–2012 в Україні й Польщі порядок на трибунах, а не ганьбу на всю Європу.
НА ІНШОМУ БОЦІ
Колумбійці побилися за прапор
Футбольний матч у Колумбії позавчора переріс у поєдинок фанатів. Для сорока з них «гра» закінчилася на лікарняному ліжку, для десяти — тюремними нарами. Масова бійка сталася під час зустрічі командами «Альтеко юніор» та «Юніон Магдалена».
Заворушення почалися після того, як прихильники «Альтеко» викрали банер із написом влюбленого клубу своїх суперників та вибігли на футбольне поле, щоб похизуватися трофеєм. Місцеві фани не стерпіли такого зухвальства й почали жбурляти в супротивників пляшками та камінням, навіть спробували підпалити трибуну. Як повідоямляє «5–й канал», за свій прапор заступилися й футболісти «Магдалени». Правоохоронцям, щоб розігнати розлючену юрбу, довелося застосувати гумові кийки та сльозогінний газ.