Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
В Україні довго бідкалися, що немає достатньої кількості масової літератури — видавництва готові поповнювати номенклатуру своїх списків, та де взяти тексти? Аж поки книжкові менеджери не зрозуміли, що грошовий стимул — то найкращий рушій процесу і запустили одразу кілька літературних конкурсів, на які потяглися як аматори з літературною сверблячкою, так і «професійні» письменники, яким гроші ніколи не бувають зайвими. Таким же шляхом пішли і в дитячій літературі — видавництво «Грані–Т» спільно з Першим Національним каналом заснували Всеукраїнський конкурс на кращі прозові твори для дітей «Золотий лелека». Знайшлися автори, є видавці й сім лауреатів І конкурсу, отже невдовзі будуть книжки–переможці? Як сказала на прес–конференції з нагоди старту ІІ конкурсу «Золотий лелека» шеф–редактор видавництва «Грані–Т» Діана Клочко, на сьогоднішній день невідомо, скільки рукописів–лауреатів перетворяться на книжки. Бо деякі письменники не згодні підписувати угоду на умовах видавництва.
Здебільшого авторів не влаштовують розмір гонорарів, розмір роялті та термін передачі авторських прав. Скільки років «Грані–Т» хочуть володіти правами на книжки своїх лауреатів, Діана Клочко не сказала, посилаючись на комерційну таємницю. Сказала лише, що «деякі письменники» хотіли б через рік–два вже продати текст іншому видавництву і знову заробити, а також «декого» не влаштовує пункт угоди про те, що лауреатом не може стати твір, відзначений на іншому конкурсі. Бо, мовляв, бажання заробітчанства в кількох місцях одразу вже настигло і вітчизняних авторів. Член журі конкурсу Сергій Дяченко запропонував внести поправку до умов конкурсу і записати пункт про те, що брати участь у конкурсі може тільки той, хто погоджується на таких–то умовах видавати книжку в такому–то видавництві. Це практика багатьох літературних конкурсів. Наразі інтрига, які з семи творів–переможців «Золотого лелеки–2007» стануть книжками і потраплять до дітей, зберігатиметься аж до Форуму видавців у Львові.
Попри застереження і перший «наступ» на граблі, в умовах ІІ конкурсу заповітного пункту про те, що в разі лауреатства книжка письменника–переможця виходить на умовах видавництва, немає. Зміни торкнулися тільки жанрових розбіжностей: тепер замість двох номінацій «Авторська казка» та «Авторська повість» буде три — прозові твори для дітей молодшого шкільного віку, середнього шкільного віку та старшого шкільного віку. Призові цифри залишилися сталими: перша премія — 5000 грн., друга — 3000 грн., третя — 1000 грн. Члени журі тільки закликали більше писати чоловіків, бо в першому конкурсі свою педагогічну місію реалізовували здебільшого жінки.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>