Своя форель ближче до столу

«В Україну форель імпортують із Польщі та Голландії. А червоний колір у неї тому, що годують її кормами з біодобавками та барвниками. А в нас — натуральні корми. І форель не червона виростає, а жовтувата», — каже «УМ» керівник Черкаського рибгоспу Олександр Онученко, запрошуючи до цеху з вирощування лососевих і осетрових. Там щосили дзюрчать потужні гірські струмки. Такий шумовий ефект створює вода, що тече у 18 ваннахнержавійках. У цих «басейнах» — повно форелі.

Черкащани першими в нашій державі почали розводити форель у замкнутому циклі. Мальків, вагою по 10 грамів, заселили туди в кінці минулого року. Тепер це товарна форель вагою по 220—240 грамів кожна рибина. Цього року рибгосп планує виростити 10 тонн цієї делікатесної риби, а вже цього місяця вона з’явиться на прилавках магазинів Черкас.

Риба хоч і мовчить, але комфорт любить

«Апетит у форелі відмінний. Якщо у басейні «сидить» 100 кілограмів риби, то на добу їй треба 4 кілограми комбікорму», — розповідає головний рибовод Черкаського рибгоспу Олександр Задорожній. Із відра він кидає у ванни комбікорм. Каже, щоб форель почувалася комфортно, треба підтримувати температуру води — 14—18 градусів. А ще цілодобово слідкувати, щоб насоси добре працювали і подавали воду у ванни, щоб кисневий режим був у нормі. Бо риба хоч і мовчить, але комфорт любить. Вирощувати осетрових у замкнутому циклі вигідно. Тут контролюється використання кормів. На відміну від ставків, де 70—80 відсотків кинутих харчів риба з’їдає, а залишки осідають у мулі. У басейні ж мальки підбирають усе. А комбікорм тепер дорогий. Минулого року підприємство купувало його на Ташлицькому та Христинівському комбікормових заводах по 1200—1300 гривень за тонну. Нині платить уже 2800.

За словами Олександра Онученка, методику вирощування осетрових у замкнутому циклі Європа використовує років двадцять. І що найцікавіше — сама ідея пішла від українських фахівців. Проте в Україні цей процес тільки на початковій стадії.

«Уже в квітні постачатимемо форель до магазинів. Коли люди спробують її, то зрозуміють, що вона смачніша за ту переморожену, котру завозять до України», — ділиться планами Олександр Веремійович. Ідею вирощування на Черкащині лососевих та осетрових риб — форелі, стерляді, веслоноса — він привіз із Одеси у 1997 році.

«Але ми змогли сформувати ремонтноматочне стадо. І в Черкаси я привіз уже рибини по 6—7 кілограмів. Саме «Черкасирибгосп» першим в Україні отримав потомство від веслоноса в 2001році. Тепер маємо 1500 штук ремонтноматочного стада. Думаю, що через два роки постачатимемо на споживчий ринок чорну ікру. До 200—300 кілограмів на рік, щоб українці могли за доступними цінами її придбати», — зазначає Олександр Веремійович.

Стерлядь заселять у Кременчуцьке водосховище

«Загалом товарного веслоноса на Черкащині щороку вирощують по 15—20 тонн. Оптова ціна цієї делікатесної риби — 70 гривень за кілограм. А реалізатори накручують і до 100—120. Ціна для пересічного громадянина висока. Та на підприємстві вже мають плідники цієї риби. Запаслися рибопосадковим матеріалом веслоноса в такій кількості, що восени планують знизити ціну до 30 гривень. У цьому році планують виростити 50 тонн цієї риби. Наступного — вдвічі більше. Щоб черкащан наздогнати — решті рибних господарств України знадобиться років вісім.

Таку економічну стратегію малював Онученко і вів далі: «Нині ми вирощуємо не тільки форель, веслоноса, але й стерлядь. Уже маємо маточне стадо стерляді. Плануємо в цьому році зарибнити нею Кременчуцьке водосховище».

Він розповів, що нині підприємство має шість структурних підрозділів, де в сільських ставках щороку розводять до 1600 тонн ще й коропа, товстолобика, щуки, судака, білого амура. Але тут без проблем не обходиться. Найбільше дошкуляє те, що податки на землю, яку займають ставки Черкаського рибгоспу, постійно зростають. Кожна сільська рада ледве не царем себе вважає. Доходило до абсурду — рибгосп змушували платити за землю під водою так само, як за ріллю. І це при тому, що підприємство, якому вже 50 років, давно має акти на постійне користування землею.