«Країна від цього виграла»

Рівно рік тому Віктор Ющенко видав перший указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради V скликання. Дата позачергових виборів в указах глави держави переносилася кілька разів, а для того, щоб вона була визначена остаточно й дострокові вибори відбулися, знадобилися ще два місяці консультацій із опонентами та три нові укази.

Президент розпустив парламент через порушення при формуванні коаліції (до більшості на індивідуальній основі почали додаватися представники БЮТ і «НУ») та загрозу узурпації влади. «Моя дія продиктована гострою необхідністю вберегти державу, її суверенітет і територіальну цілісність, забезпечити додержання Основного закону, прав і свобод людини і громадянина, — заявив Ющенко у зверненні до народу від 2 квітня 2007–го. — Це — не тільки право. Це — мій обов’язок».

«УМ» попросила прокоментувати значення дострокових виборів–2007 Олексія Гараня, професора політології Києво–Могилянської академії, директора Школи політичної аналітики.

«Треба зрозуміти, в чому була основна причина розпуску, — каже Олексій Васильович. — Бо ми досі чуємо розмови, ніби це були забаганки Ющенка, Тимошенко. Насправді причина в іншому: Партія регіонів захотіла монополізувати владу. Якби такого прагнення не було, то я допускаю, що ми стали би свідком політичного співіснування, коли Президент представляє одну політичну силу, а уряд сформований опонентами. Але цього не сталося, бо Партія регіонів захотіла взяти реванш.

Якщо аналізувати минулий рік, то на початку 2007–го складалося враження, що Президент програє і втрачає повноваження. Кінець року був більш оптимістичним. Бо відбулися дострокові вибори. Вони стали можливими унаслідок політичного компромісу. Партія регіонів визнала ці вибори, і відтак було вирішено кризу. В цілому із 2004 року в нас тричі відбувався перехід від влади до опозиції. Це свідчить, що в країні починають працювати демократичні правила. Якщо виходити з цієї логіки, то виграли всі: вся країна, і навіть Партія регіонів, яка продемонструвала потенціал стати цивілізованою політичною силою.Якщо говорити про конкретних переможців, то на перше місце я поставив би БЮТ. На друге — Президента. Бо Віктор Ющенко знову відновив свої повноваження та можливість бути арбітром в українській політиці.

Щодо негативних моментів, то під час минулорічної кризи, на жаль, дуже часто використовувалися неправові методи. Політики діяли «на межі закону». Додайте до цього безвідповідальну позицію судів, які використовувалися як однією стороною, так й іншою».