На вищезгаданих питаннях, розглянутих в антології «Філософія права», ґрунтується будь–яка правова система. Лише вдало розв’язавши їх, отримаємо право на гуманні й ефективні механізми влади, що самі по собі виникнути не можуть.
Інтелігентна публіка давно вже не цікавиться різноманітними філософськими дискурсами про сенс і цінність людського життя, не приваблює її також проблема добра і зла у цьому «найкращому з можливих світів», адже досить архаїчного Мартіна Гайдеґґера, щоб заперечити згадані дискурси, відвернувши від них увагу модерного читача. Публіка воліє самі лише нюанси, і то якомога тонші. Філософія права — це галузь, що якраз сприяє пошукові філософських нюансів, які б пожвавили рух на розбитих шляхах світоглядної рефлексії, не кажучи вже про теоретичні засади якоїсь новітньої метафізики, цього неминучого феномену кожної авторитетної епохи. Будь–яка нова книжка, думка чи слово — це крок до нової метафізики. У даному випадку — метафізики здорових правовідносин.
Звісно, після виходу «Філософії права» мусить пожвавитися також українська юридична думка, що ледь жевріє в Києві за адресою Трьохсвятительська, 4, де, як відомо, розташований Інститут держави і права Академії наук України.
Іван ВЕРСТЮК