Уся література народилася з філософії. Перші художні твори в історії людства — суть адаптовані для ширшого читача філософські трактати. А самі ті трактати — ніби риштування культури; заховані в тих книжках ідеї креслили цивілізаційний шлях. Так лишається і донині: без філософської літератури неможливий поступ суспільств.
Зарубіжна гуманітаристика
(у правому стовпці — рейтинг книжки: кількість набраних балів поділена на кількість експертів у номінації)
1. Філософія права. — К.: Основи, 1256 с.
2. Мішель МОНТЕНЬ. Проби. Книга ІІІ. — К.: Дух і Літера, 383 с.
3. Франсуа ФЮРЕ. Минуле однієї ілюзії. Комуністична ідея у ХХ столітті. — К.: Дух і Літера, 814 с.
4. Антологія феміністичної філософії. — К.: Основи, 800 с.
5. Манфред ҐАЄР. Світ Канта. Сер. «Життєписи». — К.: Юніверс, 336 с.
6. Маршалл МАК–ЛЮЕН. Галактика Ґутенберґа. Сер. «Зміна парадиґми» — К.: Ніка–Центр, 392 с.
7. Жак Ле ГОФФ. Середньовічна уява. — Л.: Літопис, 348 с.
8. Януш КОРЧАК. Дитя людське. — К.: Дух і Літера, 530 с.
9. Отфрід ГЬОФЕ. Демократія в епоху глобалізації. Сер. «Сучасна гуманітарна бібліотека». — К.: ППС–2002, 436 с.
10. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ. Морально–аскетичні твори. Сер. «Джерела християнського Сходу». — Л.: Свічадо, 380 с.
11. Венсан ДЕКОМБ. Інституції сенсу. — К.: Український Центр духовної культури, 368 с.
12. Мартін ГАЙДЕҐҐЕР. Дорогою до мови. — Л.: Літопис, 232 с.
13. БОЕЦІЙ. Теологічні трактати. — Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 148 с.
14. Вальтер КАСПЕР. Ісус Христос. — К.: Дух і Літера, 380 с.
Українська гуманітаристика
1. Наталя ЯКОВЕНКО. Вступ до історії. — К.: Критика, 376 с.
2. Мирослав ПОПОВИЧ. Григорій Сковорода: філософія свободи. — К.: Майстерня Білецьких, 256 с.
3. Валерій ШЕВЧУК. Козацька держава як ідея в системі суспільно–політичного мислення XVI–XVIII ст. Книга 1. — К.: Грамота, 720 с.
4. У пошуках втрачених еліт. — Л.: Незалежний культурологічний часопис «Ї», 258 с.
5. Всеволод РЕЧИЦКИЙ. Символическая реальность и право. — Л.: Класика, 730 с.
6. Культ молодости. — Л.: Незалежний культурологічний часопис «Ї», 228 с.
7. В. Г. КРЕМЕНЬ. Філософія національної ідеї. — К.: Грамота, 576 с.
8. Олег ГАВРИЛИШИН. Капіталізм для всіх чи капіталізм для обраних? Сер. «Актуальні світові дискусії». — К.: Києво–Могилянська академія, 384 с.
9. Наталія ЧУХИМ. Візія жінки у західній філософській традиції (від античності до модерну). — К.: Київський інститут гендерних досліджень, 192 с.
10. Той, хто відродив Могилянку. — К.: Києво–Могилянська академія, 704 с.
11. Степан НАЛИВАЙКО. Українська індоаріка. — К.: Євшан–зілля, 640 с.
12. Дмитро СЕПЕТИЙ. Відкрите суспільство: етика та раціональність. — К.: Смолоскип, 358 с.
13. Дух і Літера. №17–18. — К.: Дух і Літера, 550 с.
14. Анатолій ПОГРІБНИЙ. Захочеш — і будеш. — К.: Просвіта, 484 с.
Лесь ГЕРАСИМЧУК
На жаль, у нашій гуманітаристиці продовжується хибна, на мою думку, тенденція принагідності видання книг, бракує системності й комплексного підходу, є окремі твори окремих видатних дослідників і антологістів. Зараз не час розкошувати, є ще багато книжок, які треба було б видати, але не конче саме тепер. У першу чергу необхідно друкувати визначні твори сучасності, щоб задовольнити потреби вищої та середньої школи, наповнити бібліотеки навчальних закладів основними працями. Натомість маємо забагато вузькоспеціалізованої літератури, яка видається, м’яко кажучи, обмеженим накладом, а також так званої «грантової» літератури. Водночас неопублікованими залишаються багато «пекучих» документів, до архівів яких нині відкрився доступ, поза увагою залишаються резонансні явища та видатні особистості, той же Яцків, Рудницький, Липа та інші.
Наталія КРИВДА
Тривожно, що репертуар філософської літератури звужується. Надто це стосується класики. Торік — це лише Кант, Боецій, Марк Аврелій (умовно з імператорів зарахований до філософів) та Монтень (теж більшою мірою літератор, аніж філософ). Те, що класики на книжковому ринку меншає, — це не свідчення насичення ринку, а наслідок штучного занурення у сьогоденний політичний процес, якому, до речі, нехтування загальновизнаними цінностями лише шкодить. Ми втрачаємо контроль за процесом «щеплення» читачам філософської традиції, що неабияк послаблює інтелектуальний імунітет нації. Натомість, маємо доволі потужний корпус, сказати б, інтеграційної літератури — гуманітаристики, що осмислює вектори сучасного світового та українського поступу.
Андрій БОБРО
Фундаментальне дослідження Всеволода Речицького було мені вельми корисне у щоденній апаратній роботі в Кабінеті Міністрів.
Анатолій ДНІСТРОВИЙ
Безпрецедентною книгою є «Вступ до історії» професора Наталі Яковенко — таких книг у світі виходить одна на десятиліття. Вважаю, що це одна з кращих інтелектуальних книг доби нашої незалежності, і її можна сміливо поставити в один ряд із «Боями за історію» Февра та «Історичними нотатками» Броделя.
Сергій ПРОЛЕЄВ
Серед зарубіжної гуманітаристики, яка традиційно істотно переважає вітчизняну, відзначу підвищення рівня перекладів. Але загалом набір книг залишається випадковим, не структурованим. Щодо вітчизняного доробку, то помітно виділяються нові праці високофахових інтелектуалів: Поповича, Гаврилишина, Яковенко. Якихось нових імен номінація не відкрила.
Ірина КОВАЛЬ
Тематичні випуски журналу «Ї» — це те, що може читати будь–хто, навіть той, хто має найменшу підготовку до читання. Для мене ці альманахи за своєю інформативністю, логікою викладу — поза конкурсом. А Монтень — це перший філософ, який достукався до моєї свідомості.
Експерти номінації «Софія»
1. Андрій БОБРО. Заступник начальника Управління зв’язків із громадськістю КМУ
2. Роман ВЕРЕТЕЛЬНИК. Історик, викладач Києво–Могилянської академії
3. Лесь ГЕРАСИМЧУК. Культуролог, літератор
4. Костянтин ДИКАНЬ. Віце–президент Інституту екомоніторинґу і ресурсозберігання
5. Анатолій ДНІСТРОВИЙ. Письменник, культуролог
6. Юлія ЄМЕЦЬ–ДОБРОНОСОВА. Доцент філософії Державної академії житлово–комунального господарства
7. Ірина КОВАЛЬ. Викладач психології, доцент Національного медичного університету
8. Анатолій КОНВЕРСЬКИЙ. Декан філософського факультету Київського національного університету
9. Наталія КРИВДА. Викладач філософського факультету Київського національного університету
10. Лариса МУДРАК. Керівник Головної служби інформаційної політики секретаріату Президента
11. Сергій ПРОЛЕЄВ. Президент Українського філософського фонду
12. Костянтин РОДИК. Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
