Денис Голайдо: Насправді це був не пас на Шеву, а удар

— Денисе, вітаємо з дебютом. Які відчуття залишила гра?

— Серби справили враження міцної технічної команди. Думаю, ми виграли за рахунок самовідданості й переваги в боротьбі. Своїми діями я задоволений. Щось виходило, щось ні, але головне — команда перемогла.

— Уже в дебютному матчі ви стали автором гольової передачі. Це чогось варто?

— Насправді це був не пас — я просто бив по воротах, а Шевченко опинився в потрібний момент у потрібному місці. Перед цим я вже пробував пробивати, але менш вдало.

— Хвилювання на полі відчували?

— Можливо, лише в перші хвилини трохи. А потім навіть ніколи було про це думати — повністю поринув у гру.

— Що сказав Михайличенко після матчу?

— Привітав із дебютом і порадив продовжувати працювати в тому ж дусі в клубі.

— Вашим завданням було діяти на лівому фланзі проти Рукавіни?

— Чесно кажучи, я не запам’ятав, хто там був. У нападі допомагав своїй команді на лівому фланзі діяти ширше. А при обороні зміщувався до центру і разом із Тимощуком грав проти Станковича.

— Як у вас склалися стосунки з партнерами на полі й за його межами?

— Хлопці мене підтримали, порадили не нервуватися, робити те, що й завжди. Тож спільну мову знайшли доволі швидко. А вже безпосередньо в грі відчуття, в принципі, ті самі, що й у клубі: футболісти скрізь однакові (посміхається).

— Сподіваєтеся отримати виклик до збірної на наступні поєдинки?

— Звичайно. Але розумію, що треба буде показувати гру високого рівня в матчах за «Таврію».