Молодих — підтримаєш, майстерність — не проп’єш

Олексій Михайличенко дуже хотів перемогти у своєму першому матчі перед українськими вболівальниками. На післяматчевій прес–конференції він намагався завуалювати це словами про те, що зустріч із сербами не товариська, а «контрольна»: «Позитивний результат не був для нас головним завданням, але ми намагалися його досягти». І Міха таки стартував у Києві з перемоги.

Омолодження за Михайличенком

Позавчорашня гра збірної на столичному стадіоні «Динамо» зібрала трохи більше половини вмісту трибун. Можливо, глядачів дещо лякала прохолодна погода, тим паче, напередодні Київ засипало снігом. Зате по–особливому підготувалися зустріти команду фанатські сектори, де вивісили величезний український прапор у формі серця, навколо якого запалили вогники, — картина вийшла справді привабливою. Також київські «ультрас» використали матч із командою Сербії для демонстрації своїх політичних переконань: «Косово є Сербія». Щоправда, іноді «по приколу» скандували також… «Косово — Україна».

У порівнянні з матчем на Кіпрі тренери зробили у стартовому складі сім замін, пішовши на певні експерименти. Насамперед це стосується захисту, де в центрі вперше зіграли разом за головну команду країни Дмитро Чигринський і Віталій Мандзюк (раніше вони виступали за «молодіжку»). І якщо поява донеччанина з перших хвилин очікувалася, то молодий динамівець вийшов в основі дещо несподівано. Адже досвідчений Русол залишився на лаві запасних. На відміну від не надто вдалих ігор за «Шахтар», позавчора Чигринський був суцільною надійністю. Мандзюк, хоч і не припускався «гольових» помилок, але холоднокровність часом втрачав, запускаючи над полем «свічки».

Як і Мандзюк, удруге в складі національної команди на поле вийшов Олег Допілка. Проте стрімкий прорив правого захисника до складу як «Динамо», так і збірної виглядає цілком логічним. І хоча Михайличенко каже, що Олегові варто більше підключатися до нападу, принаймні за свій пост у захисті він відповідав сповна. На відміну від лівого оборонця Несмачного, котрий часом захоплювався рейдами вперед, тож періодично на його місці в захисті з’являвся дебютант команди Денис Голайдо.

Мініатюрному півзахисникові «Таврії» довелося діяти й на лівому фланзі, й періодично допомагати Тимощукові в центрі поля. Думається, енергійний хлопчина з Сімферополя зі своїми функціями впорався, хоча чіткості у взаємодії з партнерами йому бракувало. Особливо, коли з його позиції гостроту в атаці періодично намагалися створити Шевченко чи Гусєв.

У воротаря команди В’ячес­лава Кернозенка, який замінив травмованого Шовковського (як кажуть, усе, що робиться, робиться на краще), багато роботи не було. З тією невеликою кількістю ударів, що завдали серби, голкіпер «Дніпра» упорався без особливих проблем.

Вихід з перших хвилин у передній лінії наших головних зірок — Вороніна й Шевченка — очікувався (недаремно ж вони сюди приїхали). Щоправда, дії нападників не виглядали надто гострими, бракувало їм і швидкості, були хиби в прийомах і передачах м’яча. Можна зрозуміти наставників «Ліверпуля» й «Челсі», які наразі не довіряють українцям місце на полі. Спроби ж дальніх ударів у виконанні двох форвардів не становили загрози володінням знайомого нам голкіпера португальського «Спортинга» Стойковича.

Дніпропетровець Назаренко діяв під нападниками на позиції розігруючого. Розрізати напад гостей гострими передачами йому вдавалося нечасто, бракувало швидкості — нерідко ноги за думками не встигали. Зате з технікою в Сергія все гаразд, що він і підтвердив згодом.

Слово «пенсіонерів»

Мирослав Джукич, який лише другий матч керує збірною Сербії, привіз до України команду легіонерів. У стартовому складі не вийшов жоден представник національної першості. Зате на полі стадіону «Динамо» сяяли футболісти з відомих європейських клубів: Неманья Відич («МЮ»), Браніслав Іванович («Челсі»), Антоніо Рукавіна (дортмундська «Боруссія»), Де­ян Станкович («Інтер»), Данко Лазович (ПСВ).

У першому таймі фізично міцні серби виглядали злагодженіше за наших. Технічні гості вдало комбінували, хоча до воріт Кернозенка діставалися й нечасто. Командна гра в нападі у наших не клеїлася, Шева з Вороною збивалися на індивідуальні дії, а проходи швидкісного Гусєва до загострення не доходили.

У другій половині зустрічі наших нарешті прорвало, а перемогу забезпечили досвідчені гравці. Вони підтвердили, що майстерність, як кажуть, «не проп’єш». Спочатку Шевченко підставив ногу під постріл Голайда, а незабаром Назаренко зльоту пробив з–за меж штрафного майданчика точно в кут.

Наш захист так і не надав сербам можливостей відігратися. Натомість, почавши діяти розкутіше, українці могли відзначитися голами ще кілька разів. Тож у підсумку — логічна перемога господарів, перша в активі Михайличенка.

ТАБЛО

Товариський матч Україна — Сербія — 2:0

Голи: Шевченко, 54; Назаренко, 58

Україна: Кернозенко, Допілка, Чигринський, Мандзюк, Несмачний, Назаренко, Тимощук, Голайдо (Воробей, 89), Гусєв (Гай, 56), Шевченко (Гладкий, 88), Воронін (Мілевський, 77).

Сербія: Стойкович, Рукавіна, Відич (Рнич, 73), Іванович, Смілянич (Н. Ковачевич, 82), Лукович, Станкович (Янкович, 74), Сулеймані (Тошич, 83), Лазович (Йованович, 46), Жигич (Ілич, 70), Кузманович.

Суддя — Лаюкс (Латвія)

Попередження: Воронін, 75 — Лазович, 32; Станкович, 35; Жигич, 61.

Київ, стадіон «Динамо» ім. Лобановського. 10 000 глядачів

ПІСЛЯМОВА

Мирослав Джурич, головний тренер збірної Сербії:

— Наша збірна вийшла на матч із бажанням виграти. Оскільки ми поступилися, я не можу бути задоволений грою. Та, попри поразку, вважаю, ми отримали гарний досвід. Проблема моїх хлопців у тому, що, починаючи програвати, вони нервуються, й це їм заважає.

У другому таймі ми активізувалися й, хоча намагалися діяти простіше, припустилися багатьох втрат. Відзначу й суперника, який не дозволив проводити нам стрімкі контратаки.

Олексій Михайличенко, головний тренер збірної України:

— Мене порадувало, як хлопці налаштувалися на матч, і те, що ніхто не випав із командної гри. У першому таймі серби діяли гостріше в завершальній фазі атаки. Ми ж припускалися тактичних помилок — ймовірно, не встигли зігратися в новому сполученні. По перерві команда додала в русі, виглядала цілісно й динамічно.

Постійно мобільно діяв Голайдо, на своєму рівні зіграли Шевченко з Вороніним. Надійно, особливо в другому таймі, виглядав захист — після перерви суперники фактично не створили жодної небезпеки біля наших воріт.

Склад збірної був близьким до основного. А в резерві для посилення знаходяться ті, хто виходив на заміну, хто сидів на лаві запасних і ті, хто не зміг зіграти через травми. Між тим, думаю, кожен з футболістів повністю не показав весь свій потенціал — тож варіанти для покращення гри в нас ще є.

Дмитро Чигринський, захисник збірної України:

— Хлопці серйозно поставилися до матчу, зіграли дисципліновано, що й допомогло досягти приємного результату. Думаю, наша перемога закономірна — вона дуже потрібна була новому тренеру, а також має допомогти новачкам швидше влитися в колектив.

А ТИМ ЧАСОМ...

Молодіжна збірна України в товариському матчі у норвезькому місті Копервік поступилася господарям із рахунком 0:1 (Еліунонсі, 90+2).

Україна: Загладько, Григорик (Баришніков, 63), Курилов, Вовкодав, Селін, Морозюк (Чеснаков, 40; Поступаленко, 67), М. Пашаєв, Лугачов, Шаврин (Жеребцов, 65), Бідловський (Макаренко, 44), Лисенко.