Нянька для охоронця

27.03.2008
Нянька для охоронця

Стреси, перегрівання, переохолодження, хвороби шлунково–кишкового тракту, дихальної системи тощо — все це завдає нищівного удару нашій імунній системі. Під впливом таких факторів людський організм втрачає здатність захищати себе, стає чутливим до зовнішніх подразників. Сьогодні в будь–якій аптеці можна придбати цілу низку препаратів для зміцнення імунітету: від копійчаної ехінацеї до дороговартісних імуномодулюючих засобів. Більшість терапевтів радять українцям вживати ці настоянки й таблетки, щоб підвищити опірність організму, особливо під час весняного грипозно–застудного періоду. А от імунологи й алергологи вважають, що безконтрольний прийом таких ліків, навпаки, може розбалансувати імунну систему і завдати більше шкоди, ніж користі.

 

Треба виявляти «резервуари» інфекцій

«Безсистемне вживання імуностимуляторів та імуномодуляторів справді може завдати шкоди здоров’ю пацієнта, — зазначає головний спеціаліст із питань клінічної імунології МОЗ України, доктор медичних наук, завідувач кафедри імунології ЛНМУ Валентина Чоп’як. — Розвиток алергійних, аутоімунних та імунопроліферативних захворювань часто пов’язаний саме з некерованим застосуванням ліків. Тому, перш ніж братися за корекцію імунної системи, необхідно отримати консультацію спеціаліста».

Імунолог з’ясує, в якій саме ланці організму стався збій. Можливо, організму не вистачає «будівельного матеріалу» для вироблення імунних клітин, можливо, проблема виникла на «заводах », які продукують ці клітини або перероблюють це «сміття», а ще може не вистачати цільових кулон–антитіл, які захищають нас від багатьох інфекцій. Зрозуміло, що препарат, який підійде в одному випадку, не годиться для покращення імунного нагляду в іншому .

«Перш ніж встановити діагноз «імунодефіцит» (йдеться не про СНІД), клінічний лікар–імунолог спостерігає за пацієнтом досить тривалий час, проводить низку спеціальних обстежень і лише тоді виносить свій діагноз: чи є імунодефіцит первинним, або зумовленим генетично (це приблизно 0,5 відсотка населення України), або набутим, — каже Валентина Чоп’як. — Виявляти людей з імунодефіцитом і надавати їм своєчасну спеціалізовану допомогу дуже важливо на державному рівні, адже такі особи є своєрідним «резервуаром» для накопичення різних інфекцій — в першу чергу, туберкульозу».

Щодо нетрадиційних способів покращення стану імунної системи, імунолог зазначає, що голковколювання посилює адаптогенний ефект імунної відповіді в основному через вплив на нервову та ендокринну системи. Тоді як аромотерапія більш активно підсилює місцевий імунітет, особливо дихальних шляхів. Обидва методи мають право на життя, але ефективними вони виявляються не в кожному випадку і поки що не мають доказової бази в медицині.

Лактобактерії зміцнять імунітет і допоможуть серцю

«Я згодна з думкою колег, які вважають, що імунна система — це тонкий механізм в організмі людини, — каже кандидат медичних наук, завідувач алергологічного відділення Київської міської лікарні № 8 Лілія Романюк. — Людина має втручатися в цей механізм дуже коректно та продумано, і краще — у більшості випадків — тими способами, які століттями відпрацьовані для зміцнення захисних сил організму. Наприклад, за допомогою продуктів, які містять у своєму складі лактобактерії, природні фітонциди, вітаміни групи В. Вони не лише покращують стан імунної системи організму, а й позитивно впливають на серцево–судинну та нервову системи».

За словами фахівця, частина препаратів, які зараз широко використовуються для стимулювання та вироблення інтерферону, іноді призводить до того, що захисні сили організму виснажуються: «В результаті напруженої роботи резерви імунної системи вичерпуються, тому такі препарати я б рекомендувала використовувати нечасто. Щодо імуностимулюючих засобів, зауважу, що я — прибічниця препаратів, основою яких є натуральні продукти, переважно рослинного походження. Це всім відомі ліки, до складу яких входять ехінацея, витяжка з часнику, корінь солодки. Такі препарати стимулюють імунну відповідь. Як додатковий спосіб лікування можна використовувати аромотерапію та голкорефлексотерапію. Але нетрадиційні методи потрібно глибоко вивчати і не вважати їх панацеєю».

Соломія СКОРИК,
Наталія ГОНЧАРЕНКО