Рекорди на чорноземах

У нинішньому році у Міністерстві аграрної політики планують стрибнути вище голови. А саме — зібрати врожай у 40 мільйонів тонн зернових та масляних культур. Для порівняння — минулого року врожай становив лише 29 мільйонів тонн, і в попередні роки теж коливався в межах 30 мільйонів. Проте у МінАП керуються приказкою: що посієш — те й пожнеш. Тому цьогоріч посіви ріпаку збільшились майже вдвічі, тоді як пшениця та соняшник поступилися десятою частиною площ.

Починаємо активно

Станом на понеділок аграрії України засіяли більш ніж третину запланованих посівних площ, а саме 1,72 мільйона гектарів. Сіяли вони яру пшеницю, ячмінь, овес. Проте найактивніше «просувається» горох — половина відведених під нього площ уже засіяна. Своєрідні рекорди сівби показують аграрії Миколаївської області та Автономної Республіки Крим. Станом на понеділок планові показники там перевищені: 109 та 104 відсотки відповідно.

Не забувають сільгосппідприємства і підгодовувати посіви — майже 60 відсотків запланованого обсягу посівних площ уже отримали необхідні їм поживні речовини. Радує аграріїв і погода. Адже дощі, які останнім часом «поселилися» в Україні, забезпечують необхідну для насіння вологу. Фахівці сподіваються, що похолодання та снігові завірюхи останніх днів не надто зашкодять посівам.

Нагадаємо, що на проведення весняно–польових робіт у нинішньому році необхідно близько 19 мільярдів гривень. Більше половини «власноруч» виплатять сільгосппідприємства. Решту ж мусять забезпечити кредитними коштами.

На півдні багато оптимізму

Усупереч тому, що минулорічна посуха вимила обігові кошти з рахунків більшості сільгосппідприємств півдня України, сівбу ранніх зернових і зернобобових аграрії Одещини завершили цього року раніше, ніж звично — уже до кінця другої декади березня. Й оскільки здебільшого зерно лягло у вологу і прогріту ріллю, є підстави сподіватися на добрий урожай озимих та ярих культур. Наші спеціалісти переконані, що навіть за умов засушливої весни добрі господарі зможуть намолотити на пшеничних та ячмінних нивах бодай на 15 відсотків більше зерна, ніж торік. Причому доброї якості, бо завдяки фінансовій підтримці держави мали змогу протягом другої декади лютого закрити вологу більш як на мільйоні гектарів орних земель, придбати вдосталь добрив і гербіцидів.

Перший заступник начальника Одеського облуправління агропромислового комплексу Іван Панчишин, з яким розмовляємо про посівну кампанію та відлуння минулорічної посухи, констатує: «Усього на Одещині станом на 25 березня засіяно 245 тисяч га ранніх зернових і зернобобових культур, а прогріта вже в середині березня більш як 30 градусів поверхня грунту дала змогу також почати сівбу пізніх ярових. Зокрема, кукурудзу і соняшник, під вирощування яких у регіоні відведено 345 тисяч га угідь, а також значні обсяги сої, гречки, рису, проса, сорго. І паралельно — підживити добривами й обробити дружні сходи озимини гербіцидами. Зараз підживлено зернові і зернобобові на 82 відсотках угідь — на 640 із 783 тисяч гектарів площ, протруєно бур’яни на 20 тисяч гектарах угідь».

Добре організовану в регіоні сівбу ярих зернових досвідчений агроном Іван Панчишин вважає прикметною особливістю цьогорічної хліборобської весни. Окрім того, практично не зазнав втрат від морозів більш як мільйонний клин озимини, що стало другою позитивною особливістю. Не може не радувати заступника керівника управління агропромкомплексу як правило засушливої Одещини достатній запас вологи в метровому шарі грунту напередодні агрообробітку посівів. У третій декаді лютого у південних районах, зокрема Кілійському, Татарбунарському та інших, заміри засвідчили 120–міліметровий рівень вологи, а в господарствах північних районів — 150 мм.

Засуха не за горами

Зараз, щоправда, певною мірою повторюється минулорічна кліматична ситуація, але більшість господарств краще підготувалися до можливої посушливої погоди. Насамперед подбали про закупівлю посухостійких сортів зернових культур, у тому числі ячменю, кукурудзи та соняшнику за пільговими цінами — за 15 відсотків вартості! — в Державному резервному насіннєвому фонді. Уперше за останні роки придбали вдосталь добрив — передусім 87 тисяч тонн карбаміду й аміачної селітри, що забезпечує вирощення якісного продовольчого зерна і добрий врожай фуражного. Виділені Мінагрополітики квоти на закупівлю добрив хлібороби Одещини не лише викупили повністю, а й продовжують закупівлі в Одеського припортового заводу, підприємств хіміндустрії Черкаської та Рівненської областей.

«Зараз українському селянину стає трохи легше, — підсумовує пан Панчишин, — почалася реальна підтримка з боку держави. Зокрема, хлібороби Одещини вже одержали перший транш дотацій на гектар посіву озимих культур — 13 мільйонів гривень із загального цьогорічного 44–мільйонного обсягу, ухвалено урядову постанову про пільгове кредитування товаровиробників рослинницької галузі, завдяки чому тисячі селян отримали змогу вже зараз одержати ці кредити в місцевих філіях банківських установ». Тож умови настільки вдалі, що поставлені за мету три мільйони тонн зернових з області можуть стати реальністю.