Любов Панченко. Триптих «Посилала мене мати зеленого жита жати». (Фото з архіву Музею шістдесятництва.)
Сучасні мистецтвознавці називають її «реліктом шістдесятництва». А її виставка стала першою у щойно отриманому новому приміщенні Музею шістдесятництва на вулиці Олеся Гончара. Понад сто робіт Любові Панченко — графіка, акварель, аплікація, вишивка — ознаменували «вхідчини» музею. Серед них — вперше виставлені карпатські етюди. Досі Любов Панченко була більше відома як майстер декоративного мистецтва. Тінь брежнєвської епохи впала на її мистецький доробок: їй постійно відмовляли у друкові ліногравюр і малюнків. Показати громаді могла лише орнаменти до вишивки. На початку 1960–х Любов Панченко працювала у Будинку моделей, в експериментальній кравецькій майстерні. Шила вбрання для ансамблів, створила ескізи костюмів для фольклорно–етнографічного хору «Жайворонок». Відвідувала молодіжну студію «Брама» при Клубі творчої молоді. Її першими гравюрами стали ілюстрації до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» і поезій Тараса Шевченка.
Шістдесятники знаходили способи підтримати політв’язнів. Ще з 1962 року в новорічну ніч Клуб творчої молоді проводив лотерею. Виграшами ставали як найдрібніші пам’ятки, так і цінні твори мистецтва. Якось Микола Плахотнюк разом із Надією Світличною їздили до Львова за лотерейними подарунками. Свої роботи давала й Любов Панченко. Євген Сверстюк згадує, що на лотереї 1963 року він виграв роботу Любові Панченко «Досвіток», яка уособлювала провіщення нового дня. Люба для лотереї дуже часто додавала папірчик з написом: «кептарик», «свита», «вишивана сорочка»... «автор Любов Панченко». І тоді власноруч шила зазначену річ. Пізніше Люба запропонувала проводити лотереї у своїй батьківській хаті у Бучі під Києвом. Гроші від продажу лотерейних квитків організатори віддавали студентам, позбавленим стипендії через свої погляди, і сім’ям політв’язнів. Як згадує Микола Плахотнюк, до Люби Михайлівни й на вихідні їздили «делегації» з Києва. Одного літа етнограф Василь Скуратівський привіз їй воронятко, вона його вигодувала і приручила. Й усім, хто того літа приїжджав до Люби, пригадується господарка з довгою косою, а на плечі — ворон.
Її розробки вишивок публікувалися у журналі «Радянська жінка», а згодом побачили світ в альбомі «Вишивання». Мисткиня добре знає традицію і спирається на неї у своїй творчості. Декоративною «езоповою» мовою у найскладніші часи вона передавала дух опору, що відчувається і в її роботах «Тарас Шевченко» та «Вогнище інквізиції» за твором «Єретик» Тараса Шевченка.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
