Дорого? Не хвилюйтеся — буде ще гірше...

Зростання цін на основні продукти харчування, яке із невеличкими перервами триває вже понад рік, останнім часом знову рвучко набирає обертів. Так, у січні–лютому вартість харчів зросла майже на шість відсотків. Якщо ж порівняти з лютим минулого року, то майже на 22 відсотки, повідомляє Державний комітет статистики України. За його даними, найбільше зросли в ціні овочі, проте не далеко відстали м’ясо–молочні та хлібобулочні продукти, а також цукор. Процес продовжуватиметься й надалі — переконують експерти.

Схід і Захід разом

Традиційно першими чергову хвилю подорожчання розпочали пекарі. Протягом місяця, наприклад, Луганський ВАТ «Коровай» підвищив ціну в середньому на 22 копійки, тобто 8—9 відсотків. Зростання цін не настільки значне, щоб істотно вдарити по сімейних бюджетах, переконують пекарі, проте воно дозволить працювати хоча б без збитку. На 4—11 копійок подорожчав хліб у Львівській області. Зросла вартість «стратегічного продукту» й на Хмельниччині — ще з лютого продукція Хмельницького хлібокомбінату зросла на 27 копійок. Натомість у Донецьку ціна хліба зросте лише на 1,2—1,5 відсотка. «Є постанова уряду, якою Донецькій області виділено 28 тисяч тонн зерна. Цього вистачить до нового врожаю», — заспокоює донецький «губернатор» Володимир Логвиненко.

Причини на заводах називають однакові — зростання собівартості хлібної продукції. Так, за словами Михайла Стадника, голови правління ТОВ «Стіомі–холдинг», яке є власником Хмельницького хлібокомбінату, зростання вартості хліба — наслідок подорожчання газу та пального. Крім того, з часу встановлення попередньої ціни на соціальні сорти істотно зросли в ціні борошно та дріжджі, була піднята мінімальна заробітна плата. Підтримують своїх колег і у ВАТ «Донецький булочно–кондитерський комбінат». Пекарі мотивують своє рішення цьогорічним подорожчанням борошна на 15—17 відсотків, олії — на 17 відсотків та природного газу — аж на 25 відсотків.

Подорожчання борошна визнають і державні органи. За даними Державної інспекції з контролю за цінами, ціна на борошно минулого місяця зросла. Максимальною вона була на борошно вищого сорту у Києві й області — 3,05 гривні за кілограм, а мінімальною — на Львівщині: 2,42 гривні. Ще у січні ціни на борошно вищого сорту в роздрібній торговельній мережі в Україні зросли до трьох гривень за кіло у порівнянні з попереднім місяцем.

Як наслідок — зменшується кількість виробленого хліба. За даними Держкомстату, у лютому заводи виробили 149 тисяч тонн хлібобулочних виробів, що майже на два відсотки нижче цьогорічного січня. Зростання цін на хліб та борошно в Україні триватиме й надалі, впевнений голова Державного комітету з матеріального резерву Михайло Поживанов. За його словами, з листопада минулого року зростання ціни на хліб і борошно в Україні становило майже чотири відсотки. «Я думаю, що зростання цін на цю продукцію буде продовжуватися», — зазначив він.

Зовсім не солодка весна 2008–го

Хоч минулого року ціна цукру опустилася майже на вісім відсотків, цьогоріч маємо протилежну тенденцію — цукор уже подорожчав на 31 відсоток і ціна зростатиме далі. Найбільші українські цукровиробники повідомили, що в найближчі півтора місяця оптові ціни на цукор виростуть на 30—40 відсотків. «У квітні–травні оптова ціна на цукор у країні може вирости до 3,3—3,5 тисячі гривень за тонну, а у роздріб — до п’яти гривень за кіло», — заявив голова правління Національної асоціації цукровиробників «Укрцукор» Микола Ярчук.

«Ми доїдаємо запаси 2006–го року, яких зробили на півмільйона тонн більше. За інерцією, у 2007 році ми також зробили цукру досить. У світі дешевого цукру немає, тож у квітні–травні почнеться зростання цін», — сказав президент агропромислової асоціації «Група компаній «Укррос» Сергій Федоренко.

За словами Миколи Ярчука, аграрії значно скорочують посівні площі під солодким буряком. «Оптимістичний прогноз — що вони зменшаться до 500—540 тисяч гектарів, песимістичний — до 330 тисяч», — сказав він. Селянам не вигідно вирощувати буряк, бо він наразі не прибутковий. Для прикладу, рентабельність вирощування буряку навіть на ефективних підприємствах становила лише чотирнадцять відсотків. А це значно менше, ніж отримують господарства, які вирощують пшеницю, ячмінь та кукурудзу, не кажучи вже про ріпак чи соняшник.

Окрім того, з необхідних для населення двох мільйонів Україна цього року зробить щонайбільше півтора мільйона тонн цукру. Вплине це й на цукрові заводи. Експерти переконані, що в цьому сезоні щонайменше двадцять цукрових заводів працювати не будуть. «Усі вцілілі заводи працюють нижче собівартості, аграрії не хочуть сіяти цукровий буряк — замість проблеми надлишку білого цукру ми одержимо в цьому сезоні проблему дефіциту», — підсумовує президент «Інцукропром–К» Дмитро Панов.

Винним в асоціації «Укрцукор» вважають уряд, який встановив граничні ціни на цукор і буряк. «Якщо наприкінці минулого року собівартість виробництва тонни цукру становила 3,21 тисячі гривень, то продавати його доводилося по 2,7—2,8 тисячі за тонну», — відзначив п. Ярчук. У «сільському» міністерстві ж таку проблему визнають. «Протягом останніх років ціни на соняшник, ріпак, пшеницю, сою та кукурудзу зросли більш як удвічі. Тоді як рівень мінімальних закупівельних цін на цукровий буряк залишився на рівні 2001 року», — розповідає голова Департаменту ринків рослинництва МінАП Олександр Демидов. «Встановлені законом мінімальні ціни в наших умовах просто не працюють, тому ми ставимо питання про зняття цієї норми», — розказав заступник аграрного міністра Іван Демчак.

Тож щоб заохотити селян усе–таки вирощувати буряк, чиновники планують надавати дотації — по 550 гривень на один гектар. «Ми сьогодні уже маємо понад півмільйона гектарів задекларованих посівів цукрових буряків», — повідомив заступник міністра АПК Сергій Мельник. Із них близько 100 тисяч гектарів — у населення і понад 400 тисяч — у приватних агропідприємствах.

Вегетаріанці можуть далі не читати

Асоціація «Укрм’ясопродукт» прогнозує стрибкоподібне підвищення цін на м’ясо й м’ясні продукти всіх видів на рівні три–п’ять гривень (до 10 відсотків) у найближчі два–три місяці. Водночас вони запевняють, що таке подорожчання — вимушений, проте не критичний для споживачів захід.

В асоціації таке зростання цін пов’язують зі скороченням поголів’я худоби, підвищенням вартості кормів, палива та енергоресурсів, стрімкою інфляцією, а також — майбутніми святами. Однак, якщо збільшити обсяги імпортного м’яса, то підвищення цін можна уникнути. Загалом же скорочення поголів’я худоби призводить до дефіциту сировини на ринку. Так, за два місяці поточного року поголів’я ВРХ скоротилося на сто тисяч голів, майже на п’яту частину поменшало й свиней. Загалом за рік поголів’я великої рогатої худоби зменшилось на 10 відсотків, повідомляють у Держкомстаті. Це й призводить до жорсткої боротьби за сировину.

Сьогодні вітчизняний ринок м’яса й м’ясопродуктів перебуває у фазі активного розвитку. Проте задоволення зростаючого попиту з боку споживачів на якісне вітчизняне м’ясо обмежене постійним звуженням сировинної бази. «До деякої міри вітчизняна продукція трохи недооцінена. Наприклад, при виробництві м’яса в Україні використовують натуральні корми, що дозволяє створювати екологічно чисту й здорову продукцію», — відзначив начальник інноваційного відділу асоціації Олександр Ольшанов. За даними асоціації, сьогодні в роздрібних мережах — переважно м’ясо вітчизняних виробників. Імпортне ж м’ясо найчастіше використовують у переробці, або воно надходить як делікатесна продукція.