Невидима напасть

Кіровоград входить у трійку міст України з максимальним рівнем захворюваності і смертності від онкологічних захворювань. Одна з причин — радон, газ без запаху, кольору і смаку, який виділяється з розломів земної кори і суттєво впливає на появу ракових пухлин. Причина концентрації радону не лише в тому, що місто стоїть на масиві гранітних порід, а й у близькому сусідстві з урановою шахтою, стволи якої проходять просто під житловими масивами.

Діти і курці ризикують більше

Якщо у квартирі на першому поверсі часто хворіють і хтось помирає, то в Кіровограді кажуть — це радон. Газ, який неможливо виявити без спеціальних приладів, накопичується в підвалах і на перших поверхах будинків.

З’являється радон у результаті розпаду природного урану, якого достатньо у гранітному щиті під Кіровоградом. Через розломи в ньому радон потрапляє на поверхню. На повітрі газ швидко розсіюється, і рівень його концентрації тут незначний. Зате в підвалах, шахтах і печерах накопичення радону спостерігають давно, і звідси — суттєвий вплив газу на здоров’я гірників. Але більшість людей потрапляють під дію радону саме вдома.

У будинки радон потрапляє через щілини в підлозі, в місцях з’єднання підлоги і стін, через невеликі тріщини в стінах, а також через каналізаційні й дренажні труби.

Лікар із радіаційної гігієни Володимир Чаплигін, який працює в радіологічному відділі санітарно–епідеміологічної служби Кіровоградської області, впевнений, що на захворювання місцевих мешканців на рак впливає саме радон: «Коли є велика концентрація радону і людина тривалий час перебуває в приміщенні, то цей газ стає причиною онкологічних захворювань органів дихання. Особливо впливає цей газ на дітей — у них інтенсивність дихання більша і ризик захворювання теж».

Також радон є небезпечним для курців. Хоча і є другою після паління причиною виникнення раку легень. А от коли ці два фактори поєднуються, тоді рак, можна сказати, забезпечений. До речі, радон у Кіровограді можна знайти не лише на перших поверхах і в підвалах. Є цілі будинки, збудовані з радоновмісних матеріалів. І коли для нових будинків норма радону складає 50 бікерелів (Бк) на кубічний метр, то для старих — 100 Бк. Різниця пов’язана з тим, що 20 років тому радіоконтроль за будівництвом практично не вівся. А радон має властивість зберігатися в бетонних стінах і виходити на поверхню поступово.

Радоном дихали в садочках

Дослідження вмісту радону в житлових приміщеннях стало одним з наболілих питань Кіровограда. Апарат на кшталт дозиметра, яким вимірюють радон і яким користуються геологи для пошуку урану, коштує дорого. Та й залучення фахівців теж обходиться не безплатно. Тому ось уже 10 років Кіровоград «вимірюють» епізодично і вибірково.

Голова Ленінської райради Кіровограда Петро Романюк, сам у минулому геолог, став одним з ініціаторів дослідження на наявність радону в центральній частині обласного центру. Як виявило це радіологічне дослідження, зроблене на кошт грантів і з допомогою геологів, чимало навчальних закладів і садочків у центрі міста мали перевищення норми радону в 5—6 разів. Дороги, засипані радіаційним щебенем, у півтори тисячі рентгенів в обласному центрі теж не рідкість. «Ми дослідили лише 13 квадратних кілометрів доріг, і значна частина з них виявилися радіаційно забрудненими. 10 радіаційних плям у півтори тисячі мікрорентгенів на годину підлягали негайній дезактивації», — розповів кореспонденту «УМ» Петро Романюк.

Після вивезення радіаційного щебеню нове покриття не «фонило» і дороги стали безпечними для кіровоградців. Справитися з радоном в підвальних приміщеннях будинків ніби й простіше — лише добре провітрити. Але, як виявилося під час дослідження, значні перевищення існують там, де відсутня вентиляція і газ накопичується роками. Системи вентиляції довелося встановити в кількох дитсадках, школах, вищих навчальних закладах.

Шахта під містом — ще більше радону

Окрім того, що Кіровоград розташований на масиві гірських порід, уже більше 30 років тут працює Інгульська шахта Східного гірничо­збагачувального комбінату. Підприємство, яке добуває уран, поряд із містом, а його шахти проходять просто під житловими масивами.

Тим часом уже давно досліджено, що під час землетрусів рівень концентрації радону зростає в тисячі разів. Так от, підземні вибухи, які відбуваються на Інгульській шахті, є такими собі міні–землетрусами. Вони порушують цілісність гірських порід, викликають здвиги ґрунтів і в результаті зростає швидкість проникнення радону на поверхню.

Олена Завітренко проживає в мікрорайоні Завадівка міста Кіровограда вже 80 років. Жінка впевнена, що масові захворювання на рак легенів почалися саме тоді, коли розпочала свою роботу шахта. «Тепер у нас в кожному другому дворі є померлі або хворі на рак , розповідає кіровоградка, — а як сходиш на цвинтар, що під шахтою, то зов­сім сил нема — всім погано стає». І справді, завадівський цвинтар поряд із териконами шахти на картах геологів аж червоніє від радіації і радону — перевищення в сотні разів видно як на долоні.

І таких районів, які розташовані в безпосередній близькості від шахт або просто над ними, в Кіровограді кілька. І хоча керівництво комбінату стверджує, що вибухи на поверхні землі не чути, кореспондент «УМ» переконався у зворотньо­му. На тій же Завадівці о четвертій і о сьомій ранку їх можна навіть «відчути». Посуд у буфетах місцевих мешканців перекладений поролоном — щоб не бився під час вибухів.

Особливий статус

Одна п’ята території Кіровограда, яку дослідили за останні кілька років, це лише краплина в морі. Спеціалісти стверджують: подібні заміри потрібно проводити систематично і на території всього міста. Лише тоді можна буде очищувати територію і впливати на загальну екологічну ситуацію. Заступник начальника держуправління охорони довкілля в Кіровоградській області Тетяна Плисенко розповіла, що на замовлення держекоінспекції управління підготувало запит на радіологічні дослідження на суму 800 тисяч гривень. Але поки що фінансування не ведеться і дослідження, відповідно, теж.

До речі, якщо висновки досліджень покажуть суттєве перевищення норм, то Кіровограду, для початку, можуть надати статус особливої зони спостереження. А з часом — статус екологічно небезпечної зони. І хоча керівництво міста від перспектив не в захваті — інвестиції тоді можна чекати лише в галузь охорони здоров’я. Зате населення не проти: в такому випадку мешканцям міста доплачуватимуть за «шкідливість», і контроль над ситуацією буде не епізодичний, як зараз, а систематичний.

Поки що в Кіровограді лише мріють про особливий статус і доплати на екологічну безпеку. І витісняють радон із приміщення простим способом — щодня добре провітрюють.