Не так давно відійшов у вічність донецький літератор Іван Костиря, залишивши помітний слід не тільки в літературі (майже 40 виданих книг), а й у громадському житті регіону. Причому завдяки одній з ініціатив Івана Костирі в недалекому майбутньому рядки пісні на слова уродженця краю Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» можуть отримати особливе значення. Адже письменник виступив із клопотанням назвати одну з малих планет Донбас. Кримські астрономи свого часу вже «поселили» в космосі низку географічних назв нашої держави. Десь там угорі вже виблискують малі планети, названі на честь Києва і Севастополя, Полтави і Одеси, Херсона і Диканьки... А взагалі в міжнародному реєстрі космічних назв українські імена вперше з'явилися в ході виконання програми спостережень малих планет і комет, які розпочалися у Сімеїзькій обсерваторії ще у 1912 році. А вже потім були продовжені у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР (нині Міністерства освіти й науки України). Всього ж українських імен та назв у космосі нині понад 400.
Завдяки наданим Оленою Костирею матеріалам з архіву письменника тепер уже достеменно відомо, що намагання донецького літератора таки знайшли позитивні відгуки. У 2001 році Іван Костиря вперше звернувся до вчених Кримської астрофізичної обсерваторії, а ще через рік адресував такого ж листа президенту НАН України Борису Патону.
Автор звернення наголошував, що, попри стійкий імідж «кочегарки» та «кузні», де невпинно кувалися трудові рекорди, Донбас подарував світові ще й чимало яскравих особистостей на інших поприщах. Адже у всьому світі відомі вчені-лінгвісти Борис Грінченко і Володимир Даль, класики української і російської літератур Володимир Сосюра, художник Архип Куїнджі і композитор Сергій Прокоф'єв, полярний дослідник Георгій Сєдов і спортсмен Сергій Бубка. «І тому віриться, — висловлював упевненість Іван Костиря, — що в недалекому майбутньому у Всесвіті, на переміщеній туди, в космічний простір, «карті» України неодмінно з'явиться планета з міцним по-земному і по-зірковому високим іменем — Донбас».
Президент НАН України Борис Патон відразу ж відгукнувся на послання резолюцією президенту Української астрономічної асоціації, академіку Ярославу Яцківу: «Терміново! Я цілком підтримую, прошу вас дати свої пропозиції, як це зробити». А той, у свою чергу, звернувся з відповідним проханням до відкривача малих планет, старшого наукового співробітника Кримської астрофізичної обсерваторії Миколи Черниха. Про що й повідомив у листі Івана Костирю.
«Як ви знаєте, тільки і тільки відкривач малої планети має право порушити питання про надання їй саме ним обраної назви перед спеціальним комітетом Міжнародного астрономічного союзу як автор відкриття. Микола Черних погодився і назве одну з відкритих ним планет ім'ям Донбас. Процедура затвердження назви малої планети триває декілька місяців (спеціальний комітет МАС періодично розглядає отримані пропозиції). Як тільки МАС затвердить ім'я «Донбас» для малої планети, відкритої Чернихом, ми одразу ж надішлемо це повідомлення вам».
На превеликий жаль, Іван Костиря такої звістки не дочекався. Однак таку можливість завдяки його зусиллям ще не втратили мільйони мешканців Донбасу. І, не виключено, що вже у 2004 році, який проголошено на Донеччині Роком духовності, одне з донедавна безіменних космічних тіл таки отримає ім'я краю з цікавою історією та обнадійливим майбуттям. І відтоді оті проникливі пісенні рядки славного земляка «Дивлюсь я на небо...» отримають чергові підстави для безсмертя.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
