Тінь «чортової дюжини»

05.02.2004
Тінь «чортової дюжини»

Завдяки «чортовому податку» селянська худоба подешевшала на 13 відсотків. (Фото Василя ГРИБА.)

      Факт, що з податками в 2004 році  капітально «нахомутали», визнали навіть у «парафії» Миколи Азарова — Міністерстві фінансів України. У нових податкових законах багато невідповідностей та недоліків, кажуть сьогодні там. А все через несвоєчасність роз'яснень, як нові податки мають працювати, пояснив глава департаменту фінансового відомства Петро Андрєєв. Він каже, що нині фахівці доробляють низку податкових законів, щоб до кінця цього року спростити оподаткування сільських господарств та бухгалтерський облік. Проте життя не хоче чекати, поки урядовці виправлять попередні помилки і недоробки. Звиклі потерпати від влади селяни знайшли інший вихід — пішли в «тінь».

      Ось уже місяць відчувають на собі аграрії підступи «чортової дюжини» — всупереч запевненням урядовців на чолі з першим віце-прем'єром Миколою Азаровим Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» для селянських дворів діє. Тільки-но сезонно підвищилися ціни на молоко, ледь-ледь поповзли вгору закупівельні ціни на м'ясо (які сьогодні в середньому сягають п'яти гривень за кілограм яловичини у живій вазі), як наче сніг на голову  «найнижчий в Європі», 13-відсотковий, податок iз доходів громадян тут як тут.

 

      «Ми, виробники сільгосппродуктів сіл Якимове й Балюки Великобагачанського району Полтавської області, звертаємось і прохаємо ввійти в буття нашої праці щодо виплати коштів за здане молоко», — певно, побоюючись санкцій податківців, скаржаться аноніми з Великої Багачки «УМ». З аторів листа щодня знімають 13 відсотків за продану молокозаводу сировину — інакше не можна, бо так велить Його Величність Закон, який  не перекреслиш гнівними словами навіть найвисокопоставленішого посадовця. «Закон називається «Про податок з доходів фізичних осіб», але хто може визначити, який доход ми маємо від реалізації молока чи м'яса?  Хто порахує наші затрати? Ми утримуємо підсобне господарство на збиток собі, щоб вижити, а ви нас ще обкладаєте податками?!» — звертаючись до влади, пишуть полтавчани.

      «Що нам робити?» — питання руба ставили позавчора селяни під час «гарячої лінії» міністру аграрної політики Віктору Слауті. «Не платити, — відповідав той. — Не платили і не будемо платити. Тут ми поправимо цю ситуацію». За його словами, «чортова дюжина» селян зачепила випадково.  «Це такий великий хвіст, який залишився від минулорічної бюджетної кампанії. У метушні десь щось не додивилися, але вже є роз'яснення і першого віце-прем'єра, і наказ по лінії Податкової, — виправдовувався за себе і своїх колег міністр, який за сумісництвом  є депутатом-членом фракції Аграрної партії, тієї самої, чиї голоси стали вирішальними під час голосування за бюджет-2004. —  Я так би сказав: якщо Верховна Рада запрацює, у нас є поправка, яку ми вже опрацювали в уряді».

      У Кабінеті Міністрів воліють не акцентувати увагу на тому, що закони не мають зворотної дії, і не пояснюють, як бухгалтерам м'ясокомбінатів і молокозаводів заплющувати очі на ті 13 відсотків, які фізособи, за законом, повинні, проте, згідно із запевненнями держчиновників, не мають платити. На практиці це означає одне: селяни вчаться продавати молоко і м'ясо в обхід бухгалтерії.

      «Якщо зараз дядько везе здавати на м'ясокомбінат, приміром, 400-кілограмового бичка, то він повинен отримати готівкою 2 тисячі гривень. Але існує 13-відсотковий податок. М'ясокомбінат повинен у селянина ці 13 відсотків забрати. Тобто з 2 тисяч заробітку 260 гривень дядькові не віддають, — пояснює проблему Володимир Попов, голова правління асоціації «Укрм'ясо». — Комбінат ці гроші не собі забирає — він через Держказначейство має віддати їх у бюджет. Селянину, який на рівному місці втрачає 260 гривень, так працювати невигідно». Зважте й на те, що дядьки потрапили в нерівні умови у порівнянні з сільгосппідприємствами, яким, згідно з пролобійованим фракцією АПУ законом, податок на додану вартість за молоко і м'ясо повертають. Тобто, за чотирицентнерного бичка з екс-колгоспу платять

 2 тисячі гривень, а простим селянам видають на руки лише 1740  гривень. От тобі й рівність умов господарювання!

      Це у 1991 році в Україні переважно на колгоспних фермах паслося близько 25 мільйонів голів великої рогатої худоби, а в свинарниках рохкало майже 20 мільйонів свиней. Сьогодні від колишнього стада залишилося ледь більше третини. Станом на 1 січня, за даними Укрм'яса, залишилося близько 8,2 мільйона ВРХ і 7,6 мільйона свиней. За статистикою, 75 відсотків поголів'я доглядає приватний сектор, тобто три чверті українського м'яса «виростає» у присадибних господарствах». Але 13-відсотковий податок заганяє цих виробників у тінь. Є багато дрібних цехів, посередників, які торгують на ринку і знають доріжки, якими слід обходити податківців та пов'язані з ними цінові перешкоди. На відміну від м'ясопереробних заводів, вони ціни не опускають, платять селянам готівкою — 2000 гривень за бичка.

      «Найбільші м'ясокомбінати в нас стоять. А їх залишилося всього 60—65, п'ятдесят відсотків від того, що було в 1991 році. Промисловість зараз кричить і вимагає трьох документів: механізму розподілу дотації на худобу (бо наказ Мінагрополітики ще не підписаний і механізм практично не працює), повернення ПДВ експортерам товарів групи 1-24 (продовольство) і скасування податку на селян», — заявив Володимир Попов у Кабінеті Міністрів під час підписання Меморандуму про стабільність на ринку продовольства впродовж 2004 року. Він підтвердив, що приватник  паралізований і вся худоба із селянських дворів іде в тіньову економіку.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>