А ти здав нормативи НБУ?

      Банківські аналітики цього разу підбивали підсумки минулого року з неприхованим оптимізмом. Коли в країні є фінансова стабільність, зростають вклади населення, а це — запорука процвітання будь-якого банку. Найголовніше — те, що сталися якісні зміни в економіці. Скажімо, така: підприємства вклали рекордну суму в основні фонди (132 відсотки порівняно з минулим роком). Зменшилася кількість збиткових підприємств. У державному бюджеті утворився значний профіцит. Не випали із загального русла й банки: у 2003 році вони отримали прибуток у 968 мільйонів гривень (у попередньому — 685 мільйонів). Основні тенденції у банківській сфері, за спостереженнями президента АУБ Олександра Сугоняко, у цілому позитивні. За його даними, значно зросли обсяги кредитування економіки, і ця тенденція є тим вагомішою, що «довгі» позики збільшилися майже у чотири рази, депозитні вклади фізичних осіб підскочили до 180 відсотків.

      Водночас є й проблеми. Близько мільярда гривень банківська система втратила через те, що люди познімали кошти зі своїх банківських рахунків у зв'язку з дестабілізацією продовольчого ринку через прорахунки в агропромисловому комплексі. Крім того, АУБ зазначає, що на ринку залучення капіталів конкуренцію банкам починають складати інвестиційні фонди і страхові компанії. Що ж до внутрішніх проблем власне банківської системи, то занепокоєність у провідників АУБ викликає передусім адекватність капіталу. Національний банк України вимагає, щоб цей показник становив не менше 8 відсотків, з березня 2004 року він має бути не меншим 10. (Замість лікнепу: ця величина визначається тим, як співвідноситься регулятивний капітал щодо активів із врахуванням їх ризиків. Регулятивний капітал містить власний і додатковий капітали. До останнього зараховуються стандартні резерви і поточні прибутки. Активи банку — це цінні папери, каса, чеки, банківські метали, кредити та лізинг, депозити, кореспондентські рахунки в інших банках, дебіторські кошти). Власне, адекватність є критерієм капіталізації банку. Про це іншими словами можна сказати як про перетворення нерозподіленого прибутку в капітал. Тобто йдеться про «енергетику» збільшення активів.

      Спочатку в ЗМІ було дуже багато галасу з приводу вимог Нацбанку стосовно адекватності капіталу. Дехто з фінансистів, наприклад, з Укрсоцбанку, негайно скористався цією нагодою, аби пропіарити себе, передрікаючи кризу багатьом банкам через неспроможність виконати згадані нормативні вимоги. Але згодом з'ясувалося (і заступник голови НБУ Олександр Шлапак у грудні минулого року це озвучив), що тільки сім банків у такі нормативи не вкладаються. І все ж пан Сугоняко не тішить себе ілюзіями. Він зазначив, що приріст капіталу у банківській системі становить 30,7 відсотка, а приріст активів значно вищий. Президент АУБ заявив: «Якщо не вживемо заходів разом із Нацбанком, то наприкінці року адекватність капіталу банківської системи може бути значно меншою, ніж тепер». Капіталу банкам не вистачає, тож боротьбу за його адекватність від самого початку президент АУБ пiднiмає на рiвень проблеми №1 нинішнього фінансового року.

      Водночас Олександр Сугоняко взяв на себе сміливість стверджувати, що найближче майбутнє банківської системи України — за ринком цінних паперів та іпотекою. Зокрема, вагомою складовою іпотечної системи, як очікується, стане ринок землі, якщо її введуть в обіг капіталів з 2005 року, що, на думку пана Сугоняко, залежатиме від того, хто переможе на президентських виборах восени. Чи впораються з новим «земельним» завданням наші банки? Президент АУБ вважає, що впораються, тим паче що в країні немає іншої інституції, яка була б настільки підготовленою для іпотеки, як банківська система.

      Проте можливий розвиток сценарію дехто вбачає у тому, що на український ринок прийдуть філії іноземних банків. У них, мовляв, капіталу незрівнянно більше — а це саме те, що треба сьогодні. Відкриття філій іноземних банків — одна з вимог Світової організації торгівлі (СОТ) до України, яка прагне членства в цій міжнародній установі. Думки банківської спільноти з цього приводу всередині країни розділилися. Ставлення президента АУБ до можливого приходу філій іноземних банків негативне. На його переконання, західні банки така перспектива навряд чи зацікавить. «Можна очікувати, — стверджує він, — що за наявного рейтингу до України прийдуть лише філії банків із країн з аналогічним або дещо вищим рейтингом, які згодом можуть використовувати своє становище для вивезення капіталу або відмивання брудних коштів». Це дипломатичне формулювання теж потребує розшифровки. Банкіри під час недавнього «круглого столу» в НБУ не приховували, що до згаданої категорії вони відносять російські та прибалтійські банки.

      Що ж до «залізобетонних» аргументів на користь рішучого «ні» філіям, то Олександр Сугоняко з-поміж них називає недостатню відпрацьованість цих питань, що, на його думку, призведе до збільшення ризиків на фінансовому ринку та фактичної незахищеності клієнтів, зокрема фізичних осіб, яких обслуговуватимуть у філіях. «Проблему можна буде зняти просто, якщо пояснити все це нашим західним партнерам, — зазначив пан Сугоняко під час зустрічі з журналістами минулого тижня. — Я переконаний, що вони з цим погодяться. Для мене немає жодного сумніву в тому, що наполягання на відкритті філій іноземних банків в Україні — це прояв політичного тиску наших колишніх партнерів із країн СНД».