Нижче плiнтуса

      ВАТ «Криворіжгаз» на межі банкрутства. Низькі тарифи на транспортування енергоносіїв викликали фінансовий крах підприємства. Відсутність грошей не дозволяє виконувати заміну зношених комунікацій, а також своєчасно розраховуватися з власними працівниками. Тому, можливо, через три місяці «Криворіжгаз» скоротить півторатисячний штат співробітників до 400 людей. Таку невеселу перспективу змалював голова спостережної ради ВАТ «Криворіжгаз» В'ячеслав Маленко.

Усі біди — від приватизації?

      Як вважає керівництво «Криворіжгазу», першопричину усіх бід потрібно шукати в історії приватизації підприємства. У кінці 90-х Державний комітет із нафти та газу видав наказ про термінову приватизацію усіх регіональних газових господарств, що входили до структури «Укргазу». Незгоди не приймались, а непокірним навіть погрожували звільненням. Отже, колесо приватизації закрутилося.

      Акції «Криворіжгазу» були випущені на вільний ринок. Незабаром контрольний пакет опинився у руках різних приватних структур, а ті, що залишились, розподілили між колективом підприємства. Щоб працівники мали змогу отримати контрольний пакет у свої руки, керівництво почало будувати плани про викуп акцій у приватників. Але все зіпсувала Національна комісія з регулювання електроенергетики України (НКРЕУ). Знайшовши влучний момент, вона затвердила один з найнижчих тарифів на транспортування блакитного палива, таким чином позбавивши підприємство не лише прибутку, а й засобів до існування. Усе це, звісно, позначилося на кишені персоналу — впродовж восьми місяців йому не було з чого виплачувати заробітну платню.

      Приватні структури, скориставшись скрутним становищем колективу, оголосили про купівлю акцій підприємства. І багато хто з людей пішов обмінювати свої акції на гроші, таким чином втративши право впливати на подальшу долю підприємства. Трохи пізніше «Криворіжгаз» отримав кредит і виплатив робітникам зарплату. Але було вже надто пізно. Оскільки, як з'ясувалося, власники підприємства виявилися не дуже турботливими.

Розмір тарифів не відповідає витратам

      Намагалося боротися керівництво «Криворіжгазу» і з затвердженими тарифами. З проханням переглянути тарифи зверталися до НКРЕУ, НАК «Нафтогаз України», міністра палива та енергетики, віце-прем'єра, котрий займався цими питаннями. Та на заклик ніхто не відповідав. Від безвиході керівництво «Криворіжгазу» подало до суду на Нацкомісію з регулювання енергетики, котра, встановивши такі низькі тарифи, позбавила підприємство можливості підтримувати у відповідному стані газопроводи, які довірила держава. Нарешті НКРЕУ почула прохання потопаючого у боргах підприємства і вирішила переглянути тарифи.

      На 19 грудня 2003 року призначили слухання з цього приводу. До цього часу НАК «Нафтогаз України» підписала програму, у якій визнала усі витрати підприємства необхідними. Документ був погоджений з усіма необхідними службами, відділами, чиновниками. «На слухання в НКРЕУ я взяв із собою річний баланс доходів, витрат з транспортування та постачання природного газу ВАТ «Криворіжгаз» на 2003 рік, — розповідає В'ячеслав Маленко. — Згідно з балансом, перед нашим підприємством було поставлено неможливе завдання. За вихідні дані у розрахунках ми узяли стовідсоткову сплату всіма споживачами за спожитий газ. Хоча такого показника при усьому бажанні та старанні не досягнути ніколи. Але навіть якщо припустити, що кожен абонент буде повністю з нами розраховуватися за спожитий газ згідно з діючим тарифом, то цих грошей вистачить... лише на виплату заробітної плати та сплату податків». Отже, «Криворіжгазу» немає резону працювати лише на те, щоб гастити поточні платежі, а не займатися виробництвом.

      До речі, лише на виконання інвестиційної програми, затвердженої НАК «Нафтогаз України», необхідно близько 8 мільйонів гривень на рік. А щоб забезпечити мінімальні потреби підприємства — транспорт, матеріали, зв'язок, заробітну плату, сплату першочергових податків — «Криворіжгазу» необхідно щомісяця 2,5 мільйона гривень. Як відзначає В'ячеслав Євгенійович, у цю суму не закладено витрати на реконструкцію газопроводів. Хоча у цьому році спливає повний строк експлуатації 179 кілометрів труб. Керівництво підприємства вважає, що їх не замінити навіть протягом кількох років, якщо не буде розроблено глобальну довгострокову загальнодержавну програму реконструкції газових мереж. На сьогодні, за середніми показниками, заміна метра труби у гривнях еквівалентна її діаметру. Тобто якщо «сотка» — 100 гривень за метр, «двохсотка» — 200 гривень.

      Відкопати стару «двохсотку» (а це основний діаметр криворізьких магістралей), покласти нову, зварити, заізолювати, зробити захист і відновити покриття на дорозі лише на одному кілометрі коштує 200 тисяч гривень. А замінити потрібно 500 кілометрів, тобто для повної реконструкції газопроводу потрібно 100 мільйонів. Але де ж їх узяти? Словом, підприємство дуже потребує підвищення тарифів.

У проханні відмовити

      Комісія повністю погодилася з аргументами керівника «Криворіжгазу». На місці одразу ж прийняли рішення підвищити тариф на постачання газу у 2,5 раза і тариф на транспортування енергоносія на 10 відсотків. Зі спокійним серцем В'ячеслав Євгенійович повернувся додому.

      Десь через тиждень НКРЕУ запросила керівництво «Криворіжгазу» для остаточного підбиття підсумків слухань, а також оголошення прийнятих рішень. Усі були впевнені у тому, що комісія підтвердить раніше досягнуті домовленості. Але, на превеликий жаль, цього не сталося. В НКРЕУ постановили, що питання перегляду тарифів для «Криворіжгазу» до кінця не допрацьоване, а його подальший розгляд відклали на невизначений час. Такого несподіваного повороту подій, напевно, на підприємстві не чекав ніхто.

      Крім того, як сніг на голову керівництву ВАТ звалилося нововведення Кабміну, згідно з яким, оплата прибуткового податку та перерахунки до Пенсійного фонду здійснюються не з реально виплаченої заробітної плати, а з нарахованої. Якщо взяти до уваги, що з виплатами зарплатні у «Криворіжгазі» і без цього проблеми, то вимальовуються зовсім невеселі перспективи.

      До речі, попередній борг вдалося погасити за рахунок споживачів, платежі яких у минулому році склали 93 відсотки. Однак, за словами В'ячеслава Євгенійовича, якщо найближчим часом не вдасться змінити фінансову ситуацію підприємства, то станеться щось страшне. Бо «Криворіжгаз» не лише залишиться без професійних кадрів, а й повністю припинить обслуговувати діючі газопроводи, а це, звісно, призведе до непередбачуваних наслідків.

Наталія ЧАЙКОВСЬКА.

Кривий Ріг.