Посольський диктант

21.03.2008
Посольський диктант

Амбасадор Ліховий пише диктант.

Амбасадор України в Мінську Ігор Ліховий зробив внесок у відзначення 90–річчя з дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. Разом з іще сімома іноземними дипломатами днями він узяв участь у написанні символічного загальнонаціонального диктанту з білоруської мови. Пан Ліховий, колишній міністр культури України, зізнався «УМ», що вчити білоруську йому важко, але припиняти мовні студії не збирається, а для закріплення пройденого матеріалу читає на ніч білоруські народні казки.

До диктанту Ігоря Ліхового запросили білоруські письменники і Товариство білоруської мови ім. Франциска Скорини. «Питання національної мови і в Білорусі, і в Україні дуже актуальне для нашого покоління, — каже амбасадор. — Мене запитували, чи можна розглядати мою участь у диктанті як сигнал білоруському суспільству. Думаю, так. Адже коли білоруси дізнаються, що іноземці цікавляться їхньою мовою, то вона стане значно важливішою і для них самих». До слова, перед початком диктанту Ігор Ліховий прочитав вірш Дмитра Павличка «Ти забув рідну мову» в перекладі на білоруську.

А от довідатися, яку оцінку отримав український посол за диктант, кореспондентові «УМ» не вдалося. «Усі роботи ми перевіримо тільки 25 березня, на день проголошення незалежності», — повідомив голова Товариства ім.Скорини Олег Трусов.

Зауважмо, що загальнонаціональний диктант організувала опозиція. Влада до цього жодного стосунку не має, так само як і не визнає день проголошення БНР святом. На запитання, чи не станеться так, що офіційний Мінськ звинуватить Ліхового у зв’язках з «націоналістами» та опозицією, амбасадор підкреслив, що його участь у диктанті цілком вписується в рамки Віденської конвенції і тих повноважень, якими наділили його Президент та парламент України.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>