Власне, не лише за східною традицією кожен рік чомусь присвячують. В Україні «традиційно» він також проходить під певним знаком. Не зодіакальним, звісно, а проблемним. Згадайте, вирішенню яких проблем присвячувалися останні роки: охороні здоров’я (2001), боротьбі зі СНІДом (2002), культурі (2003), сім’ї (2004), ветеранам (2005), селу (2006), українській книзі (2007). Змінювалися президенти, а ще частіше уряди, а традиція залишається. Хоча зазвичай це радше скидалося на піар–кампанію, ніж на бажання змінити щось суттєво. Хай кине в мене камінь той, хто доведе, що нам вдалося зупинити поширення СНІДу, уберегти від занепаду заклади культури, врятувати від вимирання наші села...

2008–й Віктор Ющенко оголосив роком підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На Харківщині кажуть: таке враження, що Президент саме їх мав на увазі. Адже область у цій справі — на передових позиціях. Якщо на Київщині виховують у сім’ях 284, а на Донеччині 257 сиріт, то на Харківщині ця цифра сягає 341 дитини. Уже нинішнього року взято під сімейну опіку троє дітей. Утім, за кожною цифрою — сотні людських доль.