Стіні — бути. Псам наразі теж

З часу надання «Лича­ків­ському цвинтарю» статусу музея–заповідника мало що змінилося. Грошей на благоустрій, відтепер уже не звичайного міста мертвих, а культурно–історичної пам’ятки як не вистачало, так і не вистачає. Хоча очільники Львова обіцяють: питання врегулюється. Особливо такі обіцянки щедро роздають напередодні чергових виборів чи приїзду до столиці Західної України якоїсь закордонної делегації.

Утім концепцію розвитку некрополя до 2010 року ще в січні погодила й ухвалила Головна державна служба з питань національної спадщини України. Спеціалісти дійшли висновку: для збереження та відновлення історичних пам’яток, облаштування огорожі тощо потрібно понад 20 мільйонів гривень. Найпріоритетнішими питаннями цієї концепції залишалися побудова Стіни пам’яті, упорядкування пам’ятних місць поховань жертв війни та політичних репресій, Меморіал УГА, поле почесних поховань №76 та №67, «Марсове поле», колумбарій, капітальний ремонт алей і благоустрій територій.

«На час погодження Головною державною службою з питань національної спадщини України концепції розвитку музею–заповідника вже чимало було вирішено. На сьогодні, пріоритетним питанням для нас є огорожа цвинтаря зі сторони вулиці Мєчнікова. Територія з цієї сторони й досі обнесена звичайною сіткою. Цій ділянці муніципальна охорона приділяє найбільше уваги. Чого гріха таїти: через сітку постійно перелазять бродяги, злодії у пошуках кольорових металів і бродячі собаки. Якщо з людьми охорона ще справляється, то зі собаками важче», — розповів «УМ» директор історично–культур­ного музею–заповідника «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич.

Замість сітки тут планують поставити цегляну огорожу з елементами залізної ковки. Також у цій огорожі буде Стіна пам’яті, куди заноситимуть імена українців, які віддали життя за рідний край. «Стіна не буде якоюсь окремою спорудою, а елементом огорожі заповідника», — додає пан Гавришкевич і каже, що спеціалісти наразі ще шукають інформацію в архівах та ведуть пошуки ймовірних поховань загиблих.

Нині на території некрополя проводиться інвентаризація цивільних поховань, необхідна для створення єдиної бази. «Оскільки порядок проведення інвентаризації історичних некрополів в Україні законодавстом не визначений, а на території Личаківського кладовища розташована значна кількість гробів, що мають мистецьку та історичну цінність, інвентаризації передуватиме науковий семінар із проблем інвентаризації історичних кладовищ в Україні», — коментує «УМ» ситуацію «перепису мертвих» начальник Львівського міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

А поки науковці радяться, Ігор Гавришкевич «сушить» голову, де дістати гроші. На цей рік при потребі понад два мільйони заповіднику виділено лише мільйон 165 тисяч гривень. Значна кількість виділених коштів пішла на реставрацію хрестів–пілонів. Некрополь уже заборгував муніципалам за охорону території. Аби хоч якось звести кінці з кінцями та привернути увагу очільників держави та світової спільноти до відновлення унікальної історичної пам’ятки, дирекція запровадила у некрополі нічні екскурсії. До 23.00 любителі екстріму за невелику плату можуть піднімати адреналін та насолоджуватися великою таємницею мертвого міста. «На зароблені від нічних екскурсій кошти ми планували придбати електромобіль. Адже на цвинтар приходить багато людей похилого віку, яким уже важко ходити величезною територією. На жаль, доведеться відмовитися від тієї затії — найперше мусимо розрахуватися з охороною й огородити територію», —додає Гавришкевич.

Світлана МАРТИНЕЦЬ