Коли жах охопив Москву

11 березня Президент України підписав Указ «Про відзначення 350–річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві» — з метою відновлення історичної правди та національної пам’яті. В указі, який можна прочитати на президентському сайті, Кабінету Міністрів доручається забезпечити наукові дослідження, археологічні розкопки і видання відповідних книг, проведення наукових конференцій у Києві та Криму, навчальні міні–курси у школах та ВНЗ, виставки, фільми й інформаційну кампанію у ЗМІ. На місці битви має постати монумент української перемоги, про яку понад 300 років не можна було згадувати вголос. Навесні 1659 року московська армія посунула на Лівобережну Україну, але козацьке військо зупинило її під Конотопом. Два місяці взяте в облогу місто героїчно захищалося. Тим часом гетьман Виговський зібрав військо, що підійшло до Конотопа і 9 червня у вирішальній битві на річці Соснівка вщент розгромило 100–тисячну армію незваних «гостей». «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, й жах охопив Москву», — писав про ті події російський історик Сергій Соловйов.

З ініціативою гідно відзначити 350–ліття переможної битви до Президента звернулися Сумська обласна і місцева влада Конотопа. Слобожанці нагадали, що настав час створити державний історико–культурний заповідник «Конотопська битва 1659 року» з пам’ятником, музеєм героїчної оборони міста і панорамою Конотопської битви. На місці битви, у селі Шаповалівка, уже встановлено хрест і капличку. 21 лютого на Сумщину приїздили віце–прем’єр Іван Васюник і міністр культури Василь Вовкун, аби обговорити мистецьке й фінансове забезпечення майбутнього меморіально–просвітницького комплексу.

На ініціативу українців оперативно відгукнулася «Россійская газєта». Автор тексту переказує старенькі міфи про «російсько–польську війну», у ході якої, мовляв, козаки слугували шляхті, і про гетьмана Виговського, який «хотів пополячити й покатоличити українців і відірвати їх від братів–православних». Насправді ж Іван Виговський був оборонцем українського православ’я, будував церкви і підтримував церковні братства. Автор також переживає, що, згідно з указом Президента (де йдеться, зокрема, про перейменування вулиць на честь героїв Конотопської битви), у Сімферополі може з’явитися вулиця хана Мехмеда IV Гирея. Бо кримські татари виступили тоді на боці українців. Прикметно, що Конгрес українських націоналістів ще в січні 2007 року запропонував Росії разом відзначити ювілей Конотопської битви і нагадав про ще одну дату — похід гетьмана Сагайдачного на Москву, 390–ліття якого відзначається в 2008–му.

ДО РЕЧІ

12 березня 2008 року Президент України на підтримку ініціативи громадськості видав Указ № 213/2008 «Про відзначення 70–річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України» — враховуючи значення цих подій у багатовіковій історії українського державотворення. Адже захисники держави Карпатська Україна першими в історії, ще до офіційного початку ІІ Світової війни, виступили збройно проти гітлерівських загарбників.