Харківська бієнале крутіша. Бо молодіжна

Рушій прогресу

П’ять років тому фестиваль молодіжних проектів NON STOP MEDIA, який уже вчетверте влаштовує Харківська міська художня галерея, мав, швидше, регіональне звучання. Тоді в Україні це була перша спроба влаштувати фест із метою знайти нові імена у мистецтві, підтримати молоді таланти, обмінятися досвідом із зарубіжними авторами й інституціями. За цей час фестивалів у нас не побільшало (щось подібне влаштовує хіба що Міжнародний фонд «ЕЙДОС»). Але з 2004 року NON STOP MEDIA перетворився на повноцінну мистецьку бієнале, а Харківська «муніципалка» — рушій мистецького прогресу міста — разом із київським Центром сучасного мистецтва «Совіарт» посіла перше місце у Всеукраїнському арт–рейтингу–2007 (його щорічно влаштовує Асоціація арт–галерей України). Цікаво, що в номінації «Мистецька подія року» (звісно, після презентації України на 52–й Венеційській бієнале) головною подією року назвали саме святкування десятої річниці харківської галереї. Вона отримала перші місця і в номінації «Каталог, буклет» (за видання «Гармонія пластики» й «Ідеальний пейзаж»), і за найкращий мистецький сайт. Що ж — із таким послужним списком тільки гідну бієнале і влаштовувати.

«Особливість NON STOP MEDIA», — розповідає куратор фестивалю Юлія Олешко, — полягає в тому, що у нас не може бути таблички із написом «Зміна експозиції». Протягом фесту працюватимемо «до останнього клієнта» і кожні чотири дні вночі мінятимемо виставку». На конкурс уже надійшло понад 50 мистецьких проектів (залишитися має 10). Серед них — роботи з різних міст України (Дніпропетровськ, Хмельницький, Одеса, Луганськ, Львів, Київ, Харків), з Росії, Білорусі. У минулій бієнале брали участь митці із Сербії, Словаччини і США.

Учасники фесту (віком від 16 до 30 років) отримають можливість експонувати свої роботи протягом тижня. «На сьогодні, — говорить директор Харківської міської художньої галереї Тетяна Тумасян, — це єдиний регулярний фестиваль такого рівня, який дає майданчик для молодих митців і пов’язує різні види мистецтва». До складу журі входять відомий фотограф Сергій Братков, керівник київської галереї «Я — Галерея» Павло Гудімов, скульптор Володимир Кочмар, художник–графік Павло Маков, скульптор Олександр Рідний, мистецтвознавець Тетяна Тумасян.

Окрім живописних, скульптурних, графічних і фоторобіт, у рамках NON STOP MEDIA безупинний Сергій Жадан влаштує традиційний фестиваль сучасної літератури і презентує антологію нової харківської літератури — «Готелі Харкова». Звісно, звучатиме й виразно місцева молодіжна музика («Lюk», «4.А.Й.К.А», SunSay, Сергій Бабкін, «Anno Domini»). Візьмуть участь у фесті популярні молодіжні театри Харкова («Театр 19», «Еще»). Слід очікувати і на мистецтвознавчу конференцію, і на майстер–класи. Їх проведуть арт–групи «SOSка» (Харків), «РЕП» (Київ), «Тер–Оганян і компанія» (Москва).

Найочікуванішою родзинкою має стати кіноблок фесту, куратором якого є магістрантка Київського інституту театру, кіно і телебачення Анастасія Ніколаєва. Молода режисерка цьогоріч брала участь у молодіжній частині Берлінського кінофестивалю Berlinale Talanted Campus — вона презентувала свою відеороботу — кліп на пісню Сергія Бабкіна «Медведь» — і відвідувала майстер–класи Анджея Вайди, Віма Вендерса, художника–постановника фільмів Тіма Бартона і Стівена Спілберга. А ще режисерка домовилась, що на бієнале у Харкові буде показана колекція короткометражних робіт німецької компанії «Kurkfilm». Побачать харків’яни і фільм грузинського режисера Вано Бурдулі «Графіті», який братиме участь у Каннському фестивалі.

Місяць безперервного мистецтва

NON STOP MEDIA стартує 12 травня і триватиме майже місяць — до 7 червня. А поки що організатори фесту планують влаштувати кілька «мистецьких суботників», щоб звільнити місце для додаткових майданчиків. Річ у тім, що харківська «муніципалка» уже давно відчуває брак виставкових приміщень. Кілька років тому галерея подавала міськвладі спеціальний проект: як перетворити підвальні приміщення (а це 140 квадратних метрів) галереї на сучасний арт–центр, де би можна було впорядкувати бібліотеку, медіалабораторію і, нарешті, колекцію сучасного мистецтва, яка поки що зберігається у не дуже відповідних умовах. «Суботники» якраз і передбачають наведення мінімального порядку на такому величезному просторі, який із певністю можна буде потім називати андеґраундним.