Олександра Горбунова: Можливо, переїду з Угорщини до Росії. Тільки не на Урал!

15.03.2008
Олександра Горбунова: Можливо, переїду з Угорщини до Росії. Тільки не на Урал!

До великої колекції своїх нагород Саша Горбунова додала відзнаку учасника «матчу зірок» Євроліги–2008.

Позавчора в підмосковному містечку Відноє відбувся баскетбольний жіночий «матч зірок» Євроліги. Після поразок у двох попередніх зустрічах–шоу цього разу збірна Європи переграла «зірок решти світу» (111:86), за яку виступали представниці США й Австралії. Серед переможниць засвітилася й українка Олександра Горбунова — форвард угорського «Шопрона» набрала три очки, зробила чотири підбирання й дві передачі. На шляху з Угорщини до Росії 21–річна Саша заскочила до рідного Бердянська в гості до батьків, де її й виловив кореспондент «УМ».

 

Кращі з кращих

— Олександро, як ти потрапила до такої зіркової компанії?

— На сайті Міжнародної федерації баскетболу вивішували списки кандидатів до обох команд (зі статистичними показниками кожної) — десь по 15 спортсменок на кожну позицію. Уболівальники всього світу упродовж двох місяців голосували за своїх кумирів. У такий спосіб на кожну позицію відібрали по дві кращі. З ФІБА–Європа телефонували із запрошенням і мені. Оперативно пошили спеціальну синьо–білу форму. До відльоту на матч–шоу вона висіла в «Шопроні» — угорський клуб навіть облаштував для неї спеціальне місце.

— Зрозуміло, що матч у Підмосков’ї — це радше шоу, аніж серйозне протистояння...

— Так, перемога — не головне, в таких зустрічах її не прагнуть досягти будь–якою ціною. Водночас кожна з нас розуміє, що гріх не скористатися шансом показати свої здібності в усій красі. Тому видовище глядачам гарантовано.

Такі матчі–шоу, до речі, ФІБА проводить у містах, чиї команди є чемпіонами Євроліги. У жінок цей титул належить підмосковному «Спартаку». У Відному спостерігався колосальний ажіотаж напередодні зустрічі — всі п’ять тисяч квитків продали.

— Хтось ще з Угорщини здобув право зіграти в «зірковому» матчі?

— Івані Далма, яка свого часу пограла в американській ВНБА. Нині вона є розігруючою в команді міста Печ. А суперзірка поєдинку, звісно ж, — росіянка Марія Степанова з ЦСКА, краща баскетболістка Європи.

«У Відні українці резервують мені столик у кав’ярні»

— А як у тебе клубні справи?

— «Шопрон» подолав груповий етап Євроліги, але в «плей–оф» нас обіграв французький «Бурж». Гадаю, то були наші найгірші поєдинки. Бо навіть із московським ЦСКА ми грали очко в очко, а тут — мінус 20!..

У березні відбудеться ще один «зірковий» матч: збірна Угорщини гратиме проти збірної легіонерок місцевої першості. Шоу прийматиме місто Печ, команда якого — наш основний конкурент за чемпіонство. Минулого сезону «золото» ми вибороли майже без проблем, тепер це складніше, бо суперник посилив склад. Усе вирішиться в очному протистоянні. Ми віримо у власні сили і свого тренера — Норберта Секеля.

— На якому рівні в тебе там зараз конкуренція? Ось наша «Козачка» не мала гідних суперників у національній першості, а тепер утратила лідерство. Не кажучи про провали запоріжанок на міжнародній арені...

— В Угорщині майже аналогічна ситуація. У останньому турі «Шопрон» декласував десяту команду з рахунком 101:38. В Угорщині п’ять–сім непоганих команд, стільки ж — відверто слабких. І в Чехії фактично немає конкуренції: там команда з Брно, в якій перші скрипки грають легіонерки (свого часу там виступала Степанова. — Авт.), трощить усіх. Тож чемпіон грає в Євролізі, а в решті чеських команд ледь не підлітки грають! Сильними жіночими чемпіонатами можуть похвалитися лише Франція, Італія, Іспанія, Росія.

В Україні жіночий баскетбол перебуває в пригніченому стані через те, що донедавна не цікавив функціонерів. Заходжу на офіційний сайт ФБУ — купа всяких повідомлень, коментарів, і жодного слова — про жіночі команди!

— У Шопроні, мабуть, уже призвичаїлася до всього?

— Так. Багато часу присвячую власне баскетболу. Двічі на день тренуємося, але, крім цього, у клубі є традиція, за якою гравці основи по черзі займаються з дитячою командою. Раз чи два на місяць випадає й мені.

В інтернеті познайомилася з дівчиною родом із Ялти, котра, як виявилось, мешкала на тій же вулиці, що й я, лише в будинку навпроти! Зустрілися, здружилися. Тепер у вільний час їздимо удвох до Відня, що за 40 км від Шопрона. Буваю на знаменитих віденських балах. У Відні знайшли співвітчизників, які мають своє кафе. Крутять українську музику. Якось заходимо туди з подругою, а на одному зі столиків — табличка: «Зарезервовано». Виявилося, для нас! Було приємно (посміхається).

Зустрічаюся також із Вікторією Ткалич, яка свого часу виступала за бердянську «Чайку», потім грала в Ізраїлі. Віта вийшла заміж за угорця, народила двох дітей.

З українок до Угорщини переїхала також Олена Жержерунова, яку в «Козачці» знали під прізвищем Кривенька. Вона грає за команду міста Сегед.

«Можу поміняти Шопрон на Росію»

— Змінювати команду не зби­раєшся?

— Скоро вже буду визначатися зі своїм майбутнім. Контракт із «Шопроном» у мене чинний до 31 травня. Не виключаю угорських варіантів, хоча не бракує пропозицій і з інших країн. Передовсім від колишніх суперників «Шопрона» по Євролізі. Можливо, переїду до Росії — тільки не до Єкатеринбурга чи якогось іншого сильно віддаленого від України міста.

— Як ти оцінюєш шанси збірної України пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи–2009?

— Принаймні дві інші групи сильніші, а наша — «прохідна». Литовок ми перегравали навіть на їхніх майданчиках. З ізраїльтянками жереб зводить українок ледь не щороку. Їх ми також нерідко обігрували, хоча, траплялося, й програвали. Треба звернути увагу, що збірна Ізраїлю дещо несподівано для багатьох фахівців уже була учасником фінальної частини.

Нового наставника збірної Володимира Брюховецького знаю зі слів баскетболісток Донецька й Луганська, яких він тренував.

Чи гратиму я за збірну? Нещодавно мені телефонував з ФБУ Борис Сосновський, питав про справи, висловлював задоволення моїми успіхами. Сказав, що в збірній мене завжди раді бачити.

 

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Нині Олександра вчиться на п’ятому курсі Бердянського педагогічного університету (скоро матиме диплом магістра фізкультури й учителя початкових класів). Свого часу через конфлікт із клубом «Козачка–ЗАлК» запорізькі спортивні функціонери вижили її із Запорізького державного університету.

А тим часом славна команда Запоріжжя по завершенні поточного чемпіонату може... припинити існування. За лаштунками ходять чутки, що власники алюмінієвого комбінату не мають намірів надалі фінансувати «Козачку», яка останнім часом втратила не лише класних гравців, а й чемпіонство, і свій стиль гри...