Фондю, цей істинно альпійський гість, приваблює українців, зокрема, простотою та швидкістю у приготуванні. Фондюшницю теж можна взяти з собою на пікнік.
Основними інгредієнтами фондю є сир та вино. А готується все це у спеціальному посуді (з жаростійкого скла, чавуну, кераміки, сталі), що закріплюється над спиртівкою. Необхідні набори для фондю можна знайти в господарчих магазинах чи торговельних центрах. Недорогі набори, зазвичай, містять горщечок, підставку, виделки та спиртівку. Деякі взагалі складаються тільки з підставки (решітки) та спиртівки, а «тару» для розтоплення сиру слід підбирати серед власного кухонного реманенту. Обираючи «повноцінну» фондюшницю, звертайте увагу на покриття основної «каструльки»: воно має бути антипригарним, адже деякий сир при розплавленні може прикипати до дна.
Замість спеціальних столових приборів для фондю можна використовувати звичайні виделки. Однак пам’ятайте, що це мають бути виделки з ручками, виготовленими з дерева, пластику чи інших матеріалів, що «протистоять» температурі, адже залізний корпус дуже швидко нагрівається у фондюшниці.
Класичне сирне фондю (на 4 порції):
* 1 зубчик часнику
* 1—1,5 склянки сухого білого вина
* 200 г сиру «Грюйєр»
* 200 г сиру «Емменталь»
* 2 ст. ложки крохмалю або борошна
* 2 ст. ложки лимонного соку
* білий мелений перець
* мелений мускатний горіх
* підсушений пшеничний хліб (нарізаний кубиками)
* стебла селери
* шматочки червоного перцю
Стінки фондюшниці натерти половинкою часнику. Решту викласти на дно. Налийте вино й нагрійте його, не доводячи до кипіння. Нарізаний невеликими шматочками сир кладуть у фондюшницю, постійно помішуючи. Сир потрібно додавати порціями, причому кожну наступну лише після того, як повністю розплавиться попередня.
В окремій посудині розведіть крохмаль чи борошно у лимонному сокові так, щоб не було грудочок. Після цього отриману масу змішайте з розплавленим сиром. Усе разом продовжуйте готувати ще 5 хвилин, постійно помішуючи.
Поставте каструлю із сирним фондю на спиртівку, подайте на стіл хліб та овочі. Смакуйте страву, вмочуючи хліб та овочі у сирну масу за допомогою спеціальних виделок.
ДО ДЖЕРЕЛ
Фондю вигадали альпійські пастухи. У середньовіччя цю страву вважали їжею простолюдинів. Пастухи зазвичай не мали чого їсти, окрім сиру та хліба. Тому й примудрилися урізноманітнити свої обіди тим самим сиром, але в іншій якості — розтопленим. У ХХ столітті цю страву як місцеву особливість узяли на озброєння ресторани західної Франції та Швейцарії. Сьогодні до фондю в цих краях подають мариновані корнішончики, дрібну цибулю (на зразок нашої сіянки), часничок. А хліб, як правило, — білий, традиційний французький багет.