Останнім часом хто лише не бореться в Києві з «однорукими бандитами». У столиці можна побачити чимало блакитних наметів із символікою Партії регіонів — голова міської організації ПР Василь Горбаль ініціював збір підписів городян за винесення гральних закладів за межі Києва. Його підтримує і представник БЮТ Богдан Губський. Обізнані люди кажуть, що політичні опоненти в такому пориві досягли консенсусу невипадково: обоє — власники земель навколо столиці, тож зацікавлені, аби салони гральних автоматів і казино перебазувалися у їхні приватні володіння. Тож потрібно добре придивитися, хто й навіщо намагається випхати з міста геть усі гральні заклади.

З історії питання: Черепанова гора — це відріг Печерського плато. Свою назву топонім отримав у ХІХ столітті — від прізвища генерала Черепанова, який володів у тій місцевості земельною ділянкою. Слава Богу, що генералові не спало на думку зводити на своїй землі багатоповерхові будинки — це відтермінувало руйнацію гори ще на добрих сто років. Оминула чаша ця гору і за радянської влади: щоправда, у 1937 році було розпочате будівництво Республіканського стадіону (нині — НСК «Олімпійський»), а пізніше, у повоєнні роки, житлові квартали почали впритул наближатися до Черепанової гори. Та все ж тодішня влада гору не чіпала і, власне, не надто нею цікавилась, хоч і фіксувала у довідниках та путівниках її оборонне значення. Адже Черепанова гора межувала з Госпітальним укріпленням та Косим капоніром (нині — частина музею «Київська фортеця», про який «УМ» неодноразово писала). На початку ХІХ століття біля підніжжя гори ще зберігалась широка еспланадна зона (тобто незабудований простір між містом та фортецею), яка пізніше дала назву вулиці Еспланадній. Із втратою військових позицій Черепанова гора стала просто «зеленими легенями» Києва, розкішним місцем відпочинку для городян, яке давало можливість подихати свіжим повітрям і помилуватися краєвидами. Та, як це заведено в Києві, все добре коли–небудь руйнують...