Історичні документи ще треба навчитися читати. Відкриєш, наприклад, «Літопис руський», а там: «Прийшли іноплемінники на Руську землю, безбожні ізмаїльтяни, окаянні агаряни, нечисті виплодки диявола...» За біблійною традицією «агаряни» — це араби, нащадки Ісмаїла та матері його Агарі. Звідки вони могли взятися у причорноморських степах?.. Однак вчитаєшся в текст — а то йдеться про майже рідних половців, які на той час жили поруч із нашими предками вже більше століття і на Землю Руську частіше ходили як союзники Мономаховичів проти Ольговичів. Або навпаки. Очевидно, в конкретній ситуації князю (чи митрополиту) знадобилася саме така «постановка питання». Пропаганда — вона й у Київській Русі пропаганда.