Таки перекрили!

Учора, коли київські годинники показували десяту годину ранку, російська компанія «Газпром» частково перекрила вентиль на газовій трубі, що веде на територію України. Відтепер ми недоотримуємо 30 мільйонів кубометрів газу щодоби. Інформацію про те, що нас мають відлучити від енергоносіїв, російські офіційні особи оприлюднювали неодноразово — щоправда, гучними словами все й закінчувалося. Та у знаменний день, коли у Москві фактично з’явився новий президент, Росія блискуче продемонструвала своєму стратегічному партнерові, що вона вміє не тільки лякати, а й реалізовувати свої погрози на практиці.

Віроломно, не оголошуючи війни...

«Нічого нікому відключати не будуть! — напередодні офіційно заявила Прем’єр–міністр, будучи свято переконаною, що північні сусіди блефують: жодного офіційного попередження про відключення з Москви не надходило. — Українці можуть спокійно користуватися газом». Як вважають її соратники, керівник нашого уряду вважала, що росіяни візьмуть паузу, поки Володимир Путін стане новим російським прем’єром, і вони разом ухвалять нову схему постачання газу. Але наші партнери вдарили на випередження.

За сухими рядками офіційних повідомлень, зазвичай, може ховатися що завгодно. Цього разу, переконані експерти, ситуація досить серйозна. «Є всі підстави стверджувати, що йдеться не про порожні погрози, а реальне зменшення постачання газу, — сказав «УМ» директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Саприкін. — На мою думку, нині починається нова газова війна між нашими країнами, адже першим її етапом завжди є зменшення постачання газу. При цьому Росія зуміла одержати психологічну перевагу: вона попередила і вона реалізували це попередження».

Мета «військових дій» зрозуміла й очевидна: добряче натиснути на Україну й примусити її створити спільні підприємства у вигляді, який є найбільш вигідним для певних кіл російської політичної еліти. При цьому допустимими вважаються будь–які дії, що дають необхідний ефект, у тому числі маніпулювання цифрами та оприлюднення заяв, що суперечать одна одній.

Скажімо, російська сторона сама не може чітко визначитися, скільки і за який період їй заборгували українські споживачі. Скажімо, за минулий рік претензії є? Минулого тижня, як ми вже писали, наш перший віце–прем’єр урочисто продемонстрував на телекамери оригінали платіжних доручень, якими держава закривала борг перед «Газпромом». Офіційний представник газового монополіста Сергій Купріянов цю інформацію підтвердив. При цьому іронічно додав, що не велика, мовляв, заслуга, погасити борг за минулий рік. Мовляв, маємо ми 414 мільйонів доларів боргу, який оскаржують у суді, а у решті — жодних проблем із минулим. Та минуло всього лише кілька днів, і цей самий пан Купріянов раптом назвав зовсім інші дані — Україна має принести ще 1 мільярд 300 мільйонів доларів. Звідки така цифра взялася, жодного слова він не сказав. Мовляв, прочитав у прес–релізі «Нафтогазу України». Подібне пояснення для чиновника такого рангу звучить більше, ніж дивно.

Пручалися, кусалися, дряпалися...

Утім усе стає зрозуміло, якщо співставити дати двох останніх заяв представника «Газпрому». Останні його звинувачення прозвучали в день, коли Прем’єр–міністр України Юлія Тимошенко сказала, мов відрізала: «З першого березня ми ухвалили чітке рішення: жодної краплі газу, крім як «Нафтогазу України», нікому не піде. Ніяких «УкрГазЕнерго» не буде!».

Усунути посередника, як ствер­джують експерти, технічно не складно, незважаючи на те, що місяць вже почався, і часу для підготовки у чиновників практично немає. У прес–центрі НАК «Нафтогаз України» кореспондентові «УМ» заявили, що вони не можуть коментувати рішення Прем’єр–міністра, а переукласти угоди із споживачами газу зовсім не складно. Мовляв, наше керівництво завжди готове. Якщо, звичайно, буде політична воля. Подібної думки дотримується й експерт, член Міжнародного енергетичного клубу Q–club Іван Діяк. «УкрГазЕнерго» отримала ліцензію на п’ять мільярдів кубометрів газу на рік. Нині вони вже «з’їли» свою долю і тому мають залишити ринок, а газ треба постачати за прямими договорами».

Сама компанія–посередник до подібних зауважень ставиться спо­кійно і стримано, проте готова поступитися своїм місцем, якщо на ринок прийдуть інші. «Компанія гарантує стабільне постачання газу до остаточної реалізації домовленостей президентів України та Російської Федерації», — заявив «УМ» прес–секретар «УкрГазЕнерго» Віталій Кисіль.

Утім на перший план тут виходить проблема не технічних можливостей постачання газу, а конфлікт фінансових інтересів. Існування посередників, як відомо, дозволяє застосовувати тіньові схеми, які на руку багатьом чиновникам. Логіку Юлії Тимошенко підтримує й експерт Михайло Ратушний. «Існування посередників дозволяє заховати корупційну складову у цій схемі. Величезні гроші йдуть приватній структурі, а національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через це перебуває на межі банкрутства. Це не по–державному».

Від діяльності посередників виграє насамперед Росія. Яка, втім, і не приховує свого інтересу. «Вчорашнє перекриття вентиля — це реакція «Газпрому», який не погоджується із українськими умовами на перемовинах», — упевнений Володимир Саприкін.

Зона нестабільності

На думку Михайла Ратушного, зміна політичних еліт у Кремлі після виборів буде додатковим фактором нестабільності у діалозі: хоча при владі залишається та сама команда, але змінюються сфери відповідальності, зони впливу тощо.

А з’ясувати, хто саме не погоджується підписати договір про оформлення газу, практично неможливо. Представник «Газпрому» Сергій Купріянов стверджує: «Ми шлемо готові документи до Києва, а вони не відповідають». Українська сторона дає дзеркальну відповідь: «Ми веземо документи до Москви, а відповіді немає». При цьому очевидно, що йдеться про зовсім різні документи. З різними посередниками.

Постфактум

Коли цей номер уже був готовий до друку, стало відомо, що «Газпром» надіслав «Нафтогазу України» свій варіант угоди про співробітництво у газовій сфері, де виставили нові умови співпраці. Після того, як документ вивчать, перемовини між компаніями продовжаться. А на ці дні «Газпром» скоротить подачу ще десяти відсотків газу.

ДО РЕЧІ

І білорусів покарали

Виявляється, втрати «Бєлтрансгазу» від скорочення транзиту російського газу до України становлять 140 тисяч доларів на добу. «Оскільки частина постачань російського газу до України здійснюється через територію Білорусі, для нас це означає зменшення обсягу здійснених послуг і виконаних робіт», — заявили у компанії. При цьому західні споживачі отримують своє блакитне пальне у повному обсязі.