Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
На три дні загальний неквапливий хід концертного життя «західної столиці» був зруйнований — на сценах Львівської філармонії та Львівської музичної академії музикували діти держав–сусідів. Майже всі вони, незважаючи на свій юний вік, — учасники престижних фестивалів і дипломанти міжнародних конкурсів. Завдяки очевидній творчій інтуїції артистичного директора Зустрічей, відомої української композиторки Богдани Фроляк, львівська публіка мала можливість відкрити для себе нові імена.
Перший вечір подарував, можливо, найбільше відкриття. Ім’я йому—Алєксандра Сьвігут. Дівчина з Нового Сонча (Польща) вразила кришталево точним звуковидобуттям і напрочуд зрілим та ясним прочитанням таких складних сучасних творів, як, скажімо Klavierstuck IX Карлхайнца Штокгаузена та Factures Імантса Земзаріса. Прозоро і водночас лірично Алєксандра виконала твір юного київського композитора Всеволода Сіренка. П’ятнадцятирічна піаністка у своєму активі вже має численні перемоги, серед них — перше місце на Міжнародних майстеркласах в Калгарі (Канада), співпраця з оркестром Бетовенської академії у Варшаві на сцені Львівської філармонії та Львівської Музичної Академії. Почесні гості Зустрічей — метри львівської сцени, яскраве творче подружжя Оксана Рапіта та Мирослав Драган, разом з Яном Пільхом, видатним польським перкусистом, а також маестро фестивалю, диригентом Станіславом Веляником та групою ударних запалили публіку варварською енергією Сонати для двох фортепіано та ударних Бели Бартока.
Другий день познайомив із музикою молодих композиторів (наймолодшому — 10 років) і подарував блискучий переклад для оркестру Сонати для кларнета і фортепіано Франсіса Пулєнка, зроблений Богданою Фроляк. 16–річний виконавець Юрій Булка зумів відтворити шарм та колористику чудового французького майстра.
Приємно високий «нешколярський» рівень музикування продемонстрували учасники Зустрічей. В останній вечір переконливо прозвучав Концерт для скрипки з оркестром Бенджаміна Бріттена у виконанні Ореста Смовжа (Київ). А завершив триденний марафон прекрасний кларнетист та юний композитор, незмінний учасник усіх Зустрічей Юліан Папроцький (Варшава). У його інтерпретації гості слухали Танцювальні прелюдії для кларнета з оркестром Вітольда Лютославського.
Зустрічі відбулися завдяки допомозі Львівської філармонії, а також організаторській та спонсорській підтримці Польського інституту в Києві.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>