«Липова» терапія

28.02.2008

Дослідження показують, що антидепресанти діють найсильніше, якщо вони червоні або жовті, проносні таблетки — коричневі чи темно–зелені, а заспокійливі — білі або ясно–зелені. «Є такі великі блакитні таблетки, які знижують температуру. Краще взяти дві. Це нас переконує, що ми ковтаємо «конячу дозу» препарату, хоч вміст активної речовини в них такий самий, як у препаратах, які виглядають не так солідно, — зазначає доктор медичних наук, педіатр та імунолог Войцех Фелєшко в інтерв’ю польській «Газеті виборчій». — Фармацевтичні фірми проводять свої дослідження, і добре знають, хто у що вірить».

Дія засобів, які більше «подобаються» пацієнтові, ніж допомагають йому, часом дивовижна. «У деяких випадках ефект досягає 50—60 відсотків, — каже пан Фелєшко. — Наприклад, при болях невідомого походження, депресії, проблемах зі шлунком. Навіть «липова» психотерапія чи хірургічне «ніби–втручання» можуть дати довготривале полегшення. Знаємо це з власних досліджень».

Чому так відбувається? «Є кілька теорій, — розповідає польський фахівець. — Відповідно до першої, усе в нашій голові: почуваємося погано, йдемо до лікаря, бо віримо, що його порада принесе нам полегшення. У клініках Медичної школи Гарварда «вилікували» таким чином 270 людей, які скаржилися на біль у плечі. Половина з них ковтали таблетки з борошном, а половина – ходила на «ніби–акупунктуру». Обидва засоби виявилися дуже дієвими, з єдиною різницею, що «акупунктура» дала кращий результат. Інша теорія стверджує, що більшість хвороб закінчується самоодужанням організму. А сам факт лікування пришвидшує одужання. Додайте сюди ідеальних лікарів, таких як у серіалах, і маємо викид у пацієнта ендорфінів, «гормонів щастя», які мають властивість збільшувати опірність організму».