Справа на п’ять мільйонів

Розставатися з чемпіонськими титулами не люблять не лише спортсмени, а й промоутери та організації, котрі за ними стоять. Тому двобої за об’єднання титулів за різними версіями в професіональному боксі трапляються дуже рідко, надто ж — в суперважкому дивізіоні. Тож зрозуміло, чому бій між кращим за версією IBF Володимиром Кличком і чемпіоном WBO росіянином Султаном Ібрагімовим спричинив такий вибух у світі боксу. Як відомо, востаннє подібна зустріч відбулася в 1999 році, коли чемпіон WBC Льюїс забрав одразу два пояси — WBA й IBF — в нещасного Холіфілда.

Організаторам вечора в Мецці боксу — «Медісон сквер гарден» у Нью–Йорку — несподівано випали приємні клопоти. У останні дні перед боєм їм довелося встановити навіть додаткових 400 місць (перепустки сюди коштували по 150 доларів) — настільки добре розійшлися квитки на двобій між двома білими. Хоча спочатку були певні побоювання, що американці не «купляться» на шоу без участі їхнього співвітчизника, та все ж статус поєдинку та його «розкрутка» в ЗМІ зробили свою справу. Повболівати за Кличка–молодшого, крім гостей з України, зібралася й численна україн­ська діаспора.

День якої армії?

Цікаво, що на ринг українець і росіянин вийшли в День радянської армії, або ж, як його нині називають, у День захисника Вітчизни. Певною мірою кожен з суперників захищав честь своєї країни. Краще це вийшло в українця.

Утім, великих сумнівів стосовно цього й не було — надто вже переважає Кличко Ібрагімова в габаритах, та й у техніці. Певні побоювання викликало лише те, що Володимир не виходив на ринг аж із 7 липня минулого року, коли в Кельні реваншувався перед Брюстером. Проте гідних суперників чемпіону ІBF запропонувати не могла, а об’єднавчого двобою, яким марив наш боксер, чекати довелося аж сім з половиною місяців.

Треба віддати належне Султану, який охоче погодився на зустріч на ринзі. Якщо згадати, то за англійським визначенням ХІХ століття, бокс — це спосіб з’ясовування стосунків між джентльменами, коли вони із задоволенням б’ють один одному пики. Приблизно так само по–джентльменськи вели себе обоє боксери перед боєм. Ніхто нікого не ображав, хоча кожен і висловлював упевненість у своїй перемозі, причому, достроковій (а як же інакше?). Та й гонорар у 10 мільйонів вони поділили порівну. До речі, ця сума стала другою в історії світового боксу після дуелі між тим же Льюїсом і колись «залізним» Майком Тайсоном.

Ввічливо вели себе суперники й на ринзі, хоча довжелезний Кличко кілька разів наступав на ногу відносно невеликому Ібрагімову. Спортсмени з пристойною кар’єрою в любителях не порадували американців кривавим видовищем, а продемонстрували взірець «розумного» боксу, коли кожен максимально стримує свої емоції й витримує, наскільки дозволяє опонент, свою тактику на бій.

Цю тактику американцям не зрозуміти

Сутичка — після тривалого «андеркарту» — почалася о 5.45 за київським часом. Двобій за участю Кличків уперше транслював на Україну телеканал «Інтер», а не «1+1». І знову коментар вівся російською мовою — «старався» той самий пан Гендлін (схоже, треба щось у «консерваторії» підправити).

Небагато поваги до заїжджих гастролерів виказали й організатори, які чомусь вирішили не грати гімни Росії й України. Думається, в будь–якій з цих країн організувати б шоу зуміли не гірше, проте умови диктував всесильний американський телеканал НВО.

Ціна поєдинку була надто великою, тож напруга й нервування відчувалася з перших же хвилин. Ніхто не хотів провалитися, тому дбав переважно про те, аби не пропустити випадковий постріл. Володя, наче шаблею, обрубав праву руку Ібрагімова, намагаючись убити в корінні його задуми. Таке собі рубання періодично нагадувало вправи мушкетерів на шпагах.

Кілька хвилин суперники майже не атакували, що викликало на трибунах свист. Українець почав користатися перевагою в габаритах: тримаючи Султана на відстані витягнутої лівої руки, він періодично підправляв рельєф на його обличчі. Шульга з Дагестану пробував потурбувати гіганта ударами по тулубу, проте без особливого успіху.

Після порад брата Віталія («Пора!») й скандування трибун «Україна!» Кличко в четвертому раунді застосував праву руку й одразу серйозно похитнув Ібрагімова. Та росіянин спочатку продемонстрував чудове вміння тримати удар, а потім продовжив свої кавалерійські наскоки знизу вгору, що нагадувало стосунки Слона й Моськи. Нічого кращого реалізувати з порад наставника, Джеффа Мейвезера, він за весь бій так і не зміг. Коли ж Султан зрідка проривався на ближню дистанцію, Володя вміло клінчував.

Нарешті у восьмому раунді аварець заточився й упав, а в дев’ятому Кличко «впечатав» суперника в канати (той дивом не опинився на підлозі, вчепившись Володі в ноги). У наступній трихвилинці чемпіон WBO спробував завалити Володю по–борцівськи, й обидва гепнулися долу, а потім по–дружньому піднялися. І хоча реакцію та пристойну швидкість росіянин зберіг до фіналу, суттєвих збитків Кличкові він не завдав, тоді як чемпіон IBF свою лінію витримав і втілив у життя чітко й без зайвих рухів. Як справжні джентльмени, Султан і Володимир після бою трохи обговорили результат просто в центрі рингу.

Перемога без варіантів

За підсумками 12 раундів усі судді віддали перевагу Кличку — 119:110, 118:110, 117:111. Цей бій став лише шостим із 50 переможних, які наш спортсмен не зумів завершити достроково. Американці продовжували посвистувати, оскільки не побачили жаданого видовища: глибину тактики й задуму суперників оцінити вони не зуміли.

А Україні о пів на сьому ранку світанок неділі приніс чемпіона вже за двома популярними версіями. Тепер Кличко прагне продовжити свій похід за титулами за іншими версіями, про що він завзято розповідав публіці англійською. У нас же на екрані з’явилася чергова реклама алкоголю...

ПІСЛЯМОВА

Володимир Кличко,
чемпіон світу за версіями IBF, WBO, IBO:

— Я сподівався, що мені вдасться нокаутувати Султана, але це виявилося складніше, ніж я уявляв. Він не йшов часто вперед, тому мені рідко вдавалося знаходити позицію для удару правою рукою.

Я вдячний Ібрагімову, що він погодився вийти на ринг проти мене, бо прихильники боксу вже втомилися від навколоспортивних ігор. Разом ми зробили важливу для професіонального боксу справу. Я радий повернути собі титул, яким володів із 2000–го по 2003 роки й у найближчому майбутньому хотів би посперечатися за пояс іншої організації. Адже боксу потрібен абсолютний чемпіон — ним я й прагну стати.

Султан Ібрагімов,
екс–чемпіон світу за версією WBO:

— Я не зміг виконати свій план на бій, бо Кличко виглядав значно швидше, ніж у попередніх поєдинках. Моє завдання полягало в активності й русі в ближній бій, але суперник часто застосовував захвати. Я жодного разу не відчув потрясіння від ударів Володимира, але розумів, що бій залишається за ним. Певною мірою проявити себе повністю мені завадила травма лівої кісті, яку я отримав на тренуванні.

А ТИМ ЧАСОМ...

28–річний українець Юрій Бараш’ян із Феодосії завоював титул чемпіона Європи в напівважкій вазі (до 79,3 кг), перемігши в суботу ввечері в Галле німця Томаса Ульріха технічним нокаутом у восьмому раунді.