Тиша собача

У повсякденному житті нас переслідують тисячі звуків: шум доріг, гудіння холодильника, безперервні розмови колег на роботі й верески сучасних «співаків», які лунають із кожного вікна... Ну і, звісно, куди ж без телевізора — вдома, радіо в машині, плеєра під час поїздки в метро. Здавалося б, так хочеться тиші, але рука тягнеться і тягнеться до вмикача музичного центру, щоб поставити якусь музичку». Тож немає нічого дивного в тому, що одразу після виходу на верхівках музичних хіт–парадів у Новій Зеландії опинився диск із записом... тиші.

Власне, насправді це не зовсім тиша, а пісня, однак людським вухом її почути неможливо. Композицію «Дуже тиха ніч» (Very Silent Night), яку здатні послухати тільки собаки, випустило Королівське товариство Нової Зеландії із запобігання жорстокого поводження з тваринами. Автори сподівалися привернути увагу до проблем тварин, однак несподівано для них і особливо конкурентів, які випускають «нормальну» музику, платівка стала неймовірно популярною. Купують її не лише власники собак (кажуть, слухаючи «Дуже тиху ніч», чотирилапі починають підвивати і метеляти хвостом), а й люди, яким просто хочеться послухати тишу.