Події, які сьогодні відбуваються в луганській організації Партії регіонів, формально розколом не назвеш, але й нічого доброго для її керманичів вони не віщують. Ідеться про рішення Сіверськодонецького міського осередку ПР, члени якого на недавній партійній конференції одностайно проголосували за вихід зі складу луганської обласної організації.
Терпець Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка урвався. Вчора, напередодні планового засідання ВР, спікер закрив засідання погоджувальної ради, щойно воно розпочалося. Яценюк навіть не сів у крісло, а виголосив стоячи коротку промову, у якій зазначив, що після ранкового засідання керівників фракцій стало зрозуміло: політики не мають бажання домовлятися. Відтак перспектива найближчих засідань ВР і доля парламенту загалом перебувають під великим питанням.
Учора розповіли анекдот.
Яценюк доповідає Ющенку: «Верховна Рада України може одностайно проголосувати за визнання незалежності Косова!» — «За яких умов?» — «Якщо послом України в Косові призначать Віктора Балогу, причому вирушить він туди негайно!»
Анекдот дошкульний, але досить влучний у сенсі великої «любові» депутатського корпусу до голови секретаріату Президента. До речі, в кожному жарті є лише частка жарту: вчора ж прес–служба Банкової поширила новину про візит Віктора Івановича до... Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії. Ну майже Косово. Ця поїздка зайвий раз демонструє широту повноважень керівника президентської «канцелярії», який активно вершить не тільки внутрішню політику, а й зовнішню. У рамках візиту на Африканський континент Балога «зустрівся з лідером Лівійської революції Муаммаром Каддафі та керівником його офісу Салехом Баширом, передав (...) лист від Президента України із запрошенням відвідати Україну, (...) співрозмовники також обговорили весь спектр українсько–лівійських питань та висловили обопільну зацікавленість країн у посиленні економічного співробітництва. Зокрема, йшлося про спільні проекти у нафтовидобувній, авіаційній, сільськогосподарській сферах».
Але Джамахірія — це так, до слова. Головне — інше, пов’язане з Віктором Івановичем. У п’ятницю ефект бомби, що вибухнула, справила його заява про вихід із партії «Народний союз «Наша Україна». У зв’язку з цим політичні гравці й експерти почали малювати сценарії — один страшніший за інший...
Учора Апеляційний суді столиці розглянув скаргу адвокатів Миколи Рудьковського на рішення Печерського суду про взяття його під варту. Завдання захисту — змінити запобіжний захід «дуже хворому» клієнту. До зали суду він не прибув, але суд таки ухвалив постанову відпустити екс–главу Мінтрансу з–за ґрат. Конвоювати затриманого за підозрою в корупції до суду й не збиралися: по–перше, його участь не обов’язкова, по–друге, він не висловив жодного бажання бути на процесі й залишився в «Лук’янівці». Хоча до медичної клініки «Борис», що на іншому березі Дніпра, катається залюбки. Останній його візит до платних ескулапів завершився неабияким конфліктом і поставив на милиці іншого колишнього горе–міністра — Нестора Шуфрича.
