Володимир Яворівський: Рипучого воза витягне тільки тандем

«Кіно має звучати українською мовою»

— Володимире Олександровичу, ви — голова Комітету ВР із питань культури. Як ваш комітет ставиться до погроз кінотеатрів страйкувати через вимогу дублювати фільми українською?

— У законі про кінематографію питання дублювання фільмів врегульоване давно. Але раніше його «не помічали». Рішення Конституційного Суду вилило на більшість із них відро холодної води, адже ні психологічно, ні технологічно вони не готові до того, щоб виконувати цей закон. На жаль, свого часу Україна «проспала», не налагодила прямого контакту з виробниками іноземного кіно, і тепер усі фільми з Америки, Європи тощо йдуть до нас через Росію. Відповідно, вже дубльовані російською. Для наших прокатників це було вигідно, адже не треба витрачати кошти на дублювання. Тому, замість виконувати рішення КС, їм легше зараз підняти на страйк Крим, Донбас, Одесу.

Звісно, ми не відступимо від того, що всі фільми в Україні мають іти українською мовою. Але для того, щоб зараз уникнути протистоянь, комітет звернувся до Прем’єр–міністра з проханням під час перегляду бюджету закласти на цей рік додатково 5 мільйонів гривень для того, щоб перекрити витрати кінопрокатників на дубляж. А з наступного року хай уже «затягують ременя» і працюють так, як це роблять у всьому світі.

«Я кілька «регіональних» кульок ножиком підрізав, тепер вони під стелею висять»

— А коли ж нарешті запрацює Верховна Рада?

— Думаю, скоро. Наші «блокувальники» прекрасно розуміють, що треба вже виходити з цієї ситуації, в яку вони самі ж себе й загнали. І зараз ламають голови тільки над тим, як зробити це з «достойною фізіономією». Тому мій прогноз — уже з вівторка Рада працюватиме в пленарному режимі. І таким же, до речі, є й прогноз Арсенія Яценюка.

— Саме тому він досі намагається шукати якийсь компроміс на «погоджувальних радах», під час яких іще жодного разу не вдалося досягти якогось погодження? Можливо, фракціям БЮТ і «НУНС» усе ж варто прислухатися до думки «радикалів» і зібратися на засідання десь в іншому приміщенні парламенту?

— «Погоджувальні ради» — це справді розмова сліпого з глухим. Але те, про що ви кажете, — занадто небезпечний і справді дуже радикальний крок. Ми не шукаємо таких шляхів розв’язання проблеми — у нас сильні нерви й сильні аргументи, тому очевидно, що вони будуть змушені «здатися».

Те, як «беззубо» й без досягнення особливих домовленостей опозиція погодилася розблокувати сесію (увечері 12 лютого. — Ред.), свідчить, що вони таки не хочуть і бояться розпуску парламенту. Адже тепер 30 днів (термін, протягом якого ВР можна розпустити, якщо не починаються пленарні засідання. — Ред.) можна відраховувати вже з цього числа. Очевидно, якби блокування знову затяглося, вони б повторили цей маневр, не дотягуючи до 30–денного терміну. Та в будь–якому разі це не більше, ніж «підстраховка», бо, повторюю, наступного тижня сесія вже почне працювати.

— Невже з ухвалення «опозиційної» постанови про НАТО?

— Та причому тут НАТО — воно їм просто під язик лягло, як причина відтягнути неприємні кадрові рішення, спробувати добитися «широкої» коаліції, зрештою, просто «побузити»... Ну, не можуть люди жити без влади, от і бешкетують.

— До речі, ще недавно представники нинішньої коаліції займалися тим самим: глушили спікера сиренами, блокували президію. Не соромно тепер критикувати нинішню опозицію за те, що перейняла ваш же досвід?

— От–от, вони нічого нового не придумали — і тут усе мавпують...

— А як же повітряні кульки?!

— Ну до цього ми таки й справді не додумалися — самі розумієте, чому (мається на увазі, що надто дурна ідея. — Ред.). Зате тепер можна іронізувати, хто в них «главний Шаріков» (сміється). До слова, в мене в портфелі знайшовся канцелярський ножик, то я кілька кульок непомітно підрізав. Тепер вони під куполом висять.

Коли ми блокували роботу парламенту, то робили це з дуже поважних причин. Наприклад, щоб не допустити ухвалення бюджету, в якому були 63 закони, що погіршували соціальну ситуацію (а це заборонено Конституцією, що згодом довів Конституційний Суд). І ці блокування ніколи не тривали тижнями — навіть коли ми відімкнули світло, заблокувавши електрощитову, то вже через якихось кілька годин парламент нормально працював. Бо ми, на відміну від них, підходили до цього з державницьких позицій.

«Нам просто не встигли сказати, що голосувати за держзакупівлі не треба»

— Опозиція тепер теж іронізує — мовляв, щойно парламент розблокували, як коаліція встигла пересваритися навколо закону про держзакупівлі. Чому БЮТ його підтримав?

— Насамперед наголошу, що і я особисто, і весь Блок Тимошенко переконані: Тендерна палата в тому форматі, в якому вона існує зараз, — це просто корупційна годівниця. Отримати гроші з бюджету, приміром, на ремонт школи можна, тільки пройшовши через неї. А безкоштовно, без «відкатів» це зробити неможливо. Можна собі тільки уявити, які шалені суми йшли на ці «відкати», якщо тільки за минулий рік через Тендерну палату пройшло 120 мільярдів гривень!

«Нашоукраїнець» Зварич і БЮТівець Кожем’якін внесли законопроект, в якому збільшили розмір суми, задля якої обов’язково треба проходити через Тендерну палату. І він, між іншим, був погоджений із секретаріатом Президен­та (вчора голова СП Віктор Балога відкликав це погодження. — Ред.).

Але хочу сказати ще одне. З огляду на те, що робилося у Верховній Раді зранку, ми всі були переконані, що того дня сесія вже не відкриється. У мене особисто після обіду були заплановані справи — участь у творчому вечорі, відкриття після ремонту мистецької кав’ярні тощо. Раптом телефонують: на 16–ту призначене засідання ВР. Я кидаю всі справи і мчуся до парламенту, а там — знову заблокована трибуна. Походили ми там з годину, «переконалися», що нічого не буде, і я знову поїхав до Спілки письменників. Тому коли сесія несподівано таки відкрилася, мене в Раді не було.

— Проте за той же закон про держзакупівлі, судячи з сайту ВР, ви «голосували».

— Я дозволив проголосувати своєю карткою, бо ж не міг бути присутній. Але врахуйте, що початок роботи був несподіваним для всіх, тому ми (фракція БЮТ) просто фізично не встигли погодити голосування з «Нашою Україною»! Їх, очевидно, хтось попередив, що не треба підтримувати закон про держзакупівлі, а нас — не встигли. Це суто технічна неузгодженість, і не треба, як дехто, шукати за нею якесь переформатування коаліції, «співпрацю» БЮТ із «Регіонами» тощо. Цього немає!

Зрештою, законопроект проголосований тільки в першому читанні. Якщо до другого читання в нього не будуть внесені радикальні правки, жодного голосу БЮТ за цей закон віддано не буде, і ми його успішно «втопимо». Тому дуже прошу і пресу, і всіх інших — не робіть із цього сенсації. Ніхто в коаліції не пересварився і не збирається.

— Але ж ви не будете заперечувати, що саме у вашій фракції є люди, дуже зацікавлені в існуванні корупційних схем у Тендерній палаті. Невже вони не проводять із колегами відповідну «роботу», лобіюючи свої інтереси?

— Я в парламенті не перший день і добре знаю, що така «робота» часто проводиться — щодо різних законопроектів, представниками різних політичних сил. Але я також дуже добре знаю нашу фракцію: якби було рішення фракції про те, що ми не голосуємо за цей проект, жодна людина, включно з тими, кого ви маєте на увазі, не дозволила б собі вчинити інакше.

«Юля і Ющенко — кращого тандему для України не придумати»

— Якщо між БЮТ і «НУНС» — мир і спокій, то як ви прокоментуєте постійні «шпильки», які пускають у бік одне одного Кабмін і президентський секретаріат?

— У демократичному (наголошую на цьому, бо «регіоналам» з їхнім авторитарним «єдіномислієм», звісно, легше) середовищі тертя неминуче. Ми притираємося одне до одного, і це нормально.

Я дуже близько знаю і Віктора Ющенка, і Юлію Тимошенко. І переконаний, що для кожного з них доля України стоїть вище за будь–які інші інтереси, включно з турботою про президентство, прем’єрство абощо. Це головне. Ми вперше маємо справді проукраїнського, патріотичного Президента. Можливо, інколи занадто поміркованого. І я твердо переконаний, що кращого тандему, ніж Президент Ющенко і поруч із ним — рішуча, здатна йти до самісінького кінця Юлія Тимошенко, для України придумати неможливо. Тільки разом вони можуть витягнути нашого рипучого воза з українського болота. Крапка.