Під час експертного оцінювання: Галина Стефанова.
Сучасна українська проза / драматургія
Володимир Діброва. Андріївський узвіз. Сер. «Exceptis еxcipiendis». — К.: Факт, 248 с.
Володимир Кашка. Житло. — К.: Український письменник, 191 с.
Таня Малярчук. Говорити. Сер. «Графіті». — Х.: Фоліо, 182 с.
Марія Матіос. ...Майже ніколи не навпаки. — Л.: Піраміда, 176 с.
Галина Пагутяк. Слуга з Добромиля. Сер. «Deja vu». — К.: Дуліби, 336 с.
Сашко Ушкалов. БЖД. Сер. «Exceptis excipiendins». — К.: Факт, 240 с.
Валерій Шевчук. Сон сподіваної віри. — Л.: Піраміда, 416 с.
Сучасна зарубіжна проза / драматургія
Стівен Кінґ. Історія Лізі. Сер. «Світові бестселери українською». — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 464 с.
Тоні Моррісон. Пісня Соломона. Сер. «Лауреати Нобелівської премії». — К.: Юніверс, 376 с.
Чак Палагнюк. Бійцівський клуб. Сер. «Література». — Х.: Фоліо, 318 с.
Орхан Памук. Сніг; Мене називають червоним. Сер. «Література». — Х.: Фоліо, 479+638 с.
Салман Рушді. Опівнічні діти. Сер. «Букерівські лауреати». — К.: Юніверс, 704 с.
Анджей Стасюк. Дорогою на Бабадаґ. — К.: Критика, 290 с.
Ольга Токарчук. Останні історії. — Л.: Літопис, 222 с.
Сучасна поезія / афористика
Сергій Жадан. Марадона. Сер. «Графіті». — Х.: Фоліо, 169 с.
Олесь Ільченко. Деякі сни, або Київ, якого немає. — К.: ГраніТ, 104 с.
Віктор Кордун. Трава над травою. — К.: Неопалима купина, 176 с.
Василь Махно. Cornelia Street Cafe. — К.: Факт, 224 с.
Ігор Римарук. Бермудський трикутник. — К.: БрамаV, 112 с.
Ігор Римарук. Вибране. Сльоза Богородиці. — К.: Дніпро
Тарас Федюк. Трансністрія. — К.: Факт, 108 с.
* Короткі списки укладено за абеткою.
Андрій КОКОТЮХА
Навіть при тому, що жіночофілологічної прози, як у Марії Матіос, я не люблю, проте усвідомлюю, що її книжка «...Майже ніколи не навпаки» стала справжньою подією.
Тарас АНТИПОВИЧ
Чимдалі прозових книжок на ринку більше, але жанрової структуризації досі не відбулося. Видавці мусять поважати читача, якому вже важко зорієнтуватися у книгарні, й підказати йому — дизайном своєї новинки — чого від неї чекати.
Ростислав СЕМКІВ
Помітно більшає зарубіжної прози та кращають її переклади. Знаковим став вихід книжок Салмана Рушді та Тоні Моррісон. А от у поезії не так уже й багато нових імен, що, назагал, непогано — всі автори добре відомі, отже, є що почитати. Натомість у вітчизняній прозі загальний рівень ще далекий від бажаного: я не знаходжу більше п’яти книг, які можу порекомендувати друзям без ризику, що вони потім скаржитимуться.
Наталка БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ
Серед зарубіжної літератури особливо відзначу роман Тоні Моррісон — це гарний взірець для наших письменниць, яких нині набагато більше за письменників. У поезії порадували всі, хто й міг порадувати: Махно, Римарук, Жадан, Ільченко, Федюк.
Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ
Сергій Жадан — чудовий завжди, і в «Марадоні» відчутна якась несподівана міць. Велике досягнення року — українські переклади стали з’являтися раніше за російські, до того ж ці переклади відверто вищої якості. Порівняйте просто жахливий російський переклад Памука і наш, український. Те ж стосується і Салмана Рушді.
Валентина КЛИМЕНКО
У розмаї поетичних книжок можна загубитися — це обнадійливий тренд. Ще одна помітна тенденція — збільшення літературних творів, написаних відомими журналістами. І нарешті ясно видно, що видавці стали азартно полювати за молодими авторами. Але водночас видно й те, що вони ризиковано економлять на редакторах, які початківцям просто необхідні. Через те маємо забагато «сирих» книжок. Але навіть безвідносно до цього «напівфабрикатного» тла роман Марії Матіос — справжній зразок мистецького письма.
Станіслав БОНДАРЕНКО
Головне враження — жанрова різноманітність сучасної української прози, чого не було ще пару років тому. Поетична книжка Олеся Ільченка — яскравий приклад креативного модерного видання поезії. Приблизно третина представлених у номінаційному списку книжок є у моїй домашній книгозбірні; тепер бачу, що там бракує ще приблизно третини.
Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО
Минулий літературний рік потверджує, що рівнодостойної альтернативи нашій поезії наша проза досі не створила. Лише серед поетичних творів можна знайти речі справді європейського звучання — наприклад, «Трансністрія» Федюка.
Тарас ФЕДЮК
Нова вітчизняна проза не бачить світу поза собою (виняток становить хіба Марія Матіос). Така герметична літературна модель вельми спокуслива для поетів, які, записуючись у прозаїки, зрештою, втрачають і там, і там — це стосується навіть Андруховича, Жадана і тої ж Матіос. Цього року в поетичній серії «Зона Овідія» вийде кілька збірок відомих європейських поетів — німця Баса Бетхера, шведки Ліни Екьерґ, — а також нові книжки Василя Герасим’юка та несподіваного, метафоричного, пронизливого, вибухового молодого поета Олега Романеска. І з такого порівняння, гадаю, буде ясно: сучасна українська поезія — чи не краща в Європі.
Експерти номінації «Красне письменство»
1. Іван АНДРУСЯК. Поет, літературний критик
2. Тарас АНТИПОВИЧ. Письменник, журналіст
3. Наталка БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ. Редактор відділу журналу «Українська культура»
4. Станіслав БОНДАРЕНКО. Книжковий оглядач газети «Киевские ведомости»
5. Ігор БОНДАРТЕРЕЩЕНКО. Літературний критик
6. Михайло БРИНИХ. Літературний критик, письменник
7. Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Книжковий оглядач журналу «ШО»
8. Юка ГАВРИЛОВА. Журналіст, літагент
9. Ніна ГЕРАСИМЕНКО. Науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
10. Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО. Доктор філологічних наук, професор. Херсон
11. Анатолій ДНІСТРОВИЙ. Культуролог
12. Юрій ЗАВГОРОДНІЙ. Літератор
13. Валентина КЛИМЕНКО. Заступник головного редактора газети «Україна молода»
14. Юрій КОВАЛЬСЬКИЙ. Головний редактор журналу «Радуга»
15. Андрій КОКОТЮХА. Письменник, журналіст «Львівської газети»
16. Тетяна ЛОГУШ. Керівник культурнополітичної програми
17. Софія МАЙДАНСЬКА. Літератор, заслужений діяч мистецтв
18. Олег МИКИТЕНКО. Головний редактор журналу «Всесвіт»
19. Ігор РИМАРУК. Редактор журналу «Сучасність», Президент АУП
20. Костянтин РОДИК. Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»
21. Ірен РОЗДОБУДЬКО. Головний редактор журналу «Караван історій — Україна»
22. Ростислав СЕМКІВ. Доцент кафедри філології НаУКМА
23. Вікторія СТАХ. Поетка, журналіст
24. Галина СТЕФАНОВА. Акторка театрустудії «Актор»
25. Дмитро СТУС. Головний редактор журналу «Київська Русь»
26. Людмила ТАРАН. Поетка, оглядач журналу «Українська культура»
27. Тарас ФЕДЮК. Віце-президент Асоціації українських письменників, поет
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
