Несподіванка Короткого списку прозової підномінації — відсутність прізвищ на А. Утім двоє претендентів уже встигли скуштувати перемоги минулого сезону («Коронація слова» та ВВС), ще двоє — лавреати Шевченківської премії. За три тижні дізнаємося назву кращої прозової книжки року. Робіть ставки, панове літературні гурмани!
Упродовж століть мистецтвознавці та історики мистецтва придумали багато версій про справжні ім’я та прізвище молодої жінки, яка позувала Леонардо да Вінчі для його загадкової Джоконди.
Засновник журналу, відомий поет–пісняр, публіцист та композитор Олександр Смик позиціонував нове видання як перше повноцінне друковане джерело інформації «про все чи майже все, що відбувається в музичному житті України» в форматі народного журналу. А також зауважив, що хоч часопис і глянцевий, звичної жовтизни, «оспівування» дружин багатих можновладців та такого іншого у ньому не буде. А шпальти на рівних надаватимуться як знаменитостям, так і талановитим творчим людям із найглибшої провінції.
До першого номера увійшли публікація про проблеми формату українських FM–радіостанцій, фоторепортаж із молодіжного фестивалю авторської пісні «Срібна підкова», розповідь про сина зв’язкової УПА, народженого просто на етапі, нині народного артиста Білорусі Ярослава Євдокимова, який мріє про повернення на батьківщину та одержання її громадянства, інтерв’ю з солістом фольк–рокового гурту «Гайдамаки», представлення п’яти рекордингових компаній та їхніх останніх напрацювань.
Цьогорічне ХІ Бієнале архітектури відбудеться з 14 вересня по 23 листопада під гаслом Architecture Exhibition, Out There. Architecture Beyond Building («Архітектура за межами будинку») під проводом нового «начальника». Директором архітерктурного бієнале став цього тижня американець Арон Бетскі, який, між іншим, почувається в Європі, як удома.
Хореограф Олексій Ратманський, який у 1997 році залишив Національну оперу України через дуже вже монолітний спротив консервативних «стариків» сучасному балету, з 2004 року був головним хореографом Большого театру в Москві. Але днями він заявив, що не буде продовжувати контракт із Большим, який закінчується 31 грудня 2008 року, а із задоволенням працюватиме запрошеним хореографом.
Упродовж цього тижня два найвідоміші лондонські аукціонні доми «Сотбі» і «Крісті» проводили спільну акцію з продажу мистецьких творів, передусім найвідоміших малярських робіт доби імпресіонізму, модерністські твори та полотна повоєнного і сучасного періодів. Уже в перший день спільного аукціону було продано робіт на 133 млн. євро.
Фестиваль «Нові вистави з Європи» (New plays from Europe, чи Neue Stucke Aus Europa) виник у Німеччині на початку 90–х. На хвилі загальної ейфорії з приводу об’єднання Європи художній керівник театральної мережі в Бонні Манфред Байльгарц і відомий німецький драматург Танкред Дорст вирішили заснувати театральний фестиваль. За їхньою концепцією це мав бути своєрідний ярмарок, майданчик, де люди могли б обмінюватися новими ідеями сучасної європейської драматургії.
«На роботі граємо Антонова. Люди «хавають» російський поп, пісні, на яких виросли... «Крыша дома твоего», «Тpава y дома». Ми розуміємо, що цим заробляємо на хліб, а для задоволення граємо блюз, поп–рок. Для цього маємо свою групу, репетируємо у підвалі. Щоб грати в ресторані, не потрібна харизма артиста, не треба закінчувати консерваторію. Все, як в анекдоті: «Прийшов чоловік вчитися музичної грамоти до школи. Вивчив перші акорди і більше не приходив. Зустрічає якось його вчитель на вулиці і питає, чому той занять не відвідує. «Знаєте, все гастролі, концерти, халтура, часу не вистачає». Майже так само в нас. Я не закінчував навіть музичної школи. У під’їзді хлопці показали, як грати, а тепер щовечора даю по концерту, — каже Сергій, обіймаючи гітару на сцені ресторану. — У нас тільки Андрій у консерваторії вчився. Семестру не протягнув. По вуха затягло нічне життя».
