Ювілей як стимул

09.02.2008

Працівники стадіону в Остерзунді готують емблему змагань — серце у формі сніжинки. (Фото Рейтер.)

На честь півстолітнього ювілею біатлону і змагатимуться, і розважатимуться

Офіційною датою народження біатлону вважається 2 березня 1958 року — саме тоді в Австрії відбувся перший чемпіонат світу. У ювілейний рік розвитку цього виду спорту 46–й світовий форум почнеться зі спринтерської гонки серед жінок. За кілька годин їх змінять чоловіки, змагаючись між собою за нагороди з тієї ж дисципліни.

Погода в Остерзунді (а в передмісті саме цього шведського містечка відбуватимуться змагання) — біатлонна. Східна й Центральна Європа не може похвалитися сніговим покривом, а от на півночі з трасою все гаразд.

За попередніми підрахунками, повболівати за своїх улюбленців на стадіон Остерзунда прийде близько 70 тисяч людей. Телевізійна ж аудиторія становитиме 200 мільйонів. На місці стартів для вболівальників організують фестиваль пива, яке продаватимуть в усіх ресторанах і кафе поряд зі стадіоном. Крім того, кожен охочий зможе спробувати себе в стрільбі з гвинтівки — для цього облаштують макет справжнього біатлонного стрільбища.

Ставимо на досвід

Останній збір перед чемпіонатом світу українці провели в Швеції. Спочатку команду непокоїла невелика кількість снігу, що не давало можливості для повноцінної підготовки. Та потім до Скандинавії завітала справжня зима, і тренування проводилися за планом.

Ще напередодні від’їзду до Швеції головний тренер нашої збірної Євген Колупаєв зазначав, що відпрацювати на найвищому рівні треба вже першу гонку, успішний результат якої дозволить поборотися й на інших дистанціях.

Медалей від українських біатлоністів не вимагає ні головний тренер, ні керівництво. Проте потайки на них сподіваються всі. Хто ж може реалізувати ці потаємні надії?

Як завжди, високих результатів очікують від лідерів. Та початок цього сезону видався для наших найсильніших спортсменів украй складним. Нагадаємо, що Андрієві Дериземлі, єдиному українцю, який за роки незалежності «добіг» до медалі світової проби, спортивну форму довелося набувати вже на етапах Кубка світу. Досезонна підготовка була зірвана через тривалу хворобу.

В Оксани Хвостенко зі здоров’ям усе гаразд, а от її чотирирічний син тривалий час провів у лікарні. Тож тренуватися й виступати, демонструючи високі результати, їй було складно.

Та загалом, як стверджує пан Колупаєв, біатлоністи добре підготувалися до чемпіонату світу: «В Оксани дуже непогані шанси вдало виступити в Остерзунді: змагання відбудуться на рівнині, що значно зручніше, ніж бігати в горах. Андрій функціонально вийшов на свій рівень, головне — щоб не намудрив зі стрільбою».

Неабиякі надії наставник «синьо–жовтих» покладає й на Олексія Айдарова. За словами тренера, екс–білорус повинен фінішувати в першій десятці, а за сприятливих обставин навіть опинитися й у шістці. Зробив ставку Колупаєв і на Олександра Біланенка. Задля концентрації сил на головному старті сезону його звільнили від участі в останніх етапах Кубка світу. Цікаво, що в рейтингу кращих снайперів українець перебуває на другому рядку — 91% влучань. Можливо, надійна стрільба принесе свої результати і в Остерзунді.

На думку Колупаєва, розраховувати на сенсації третього етапу Кубка світу Сергія Сєднєва й Олега Бережного поки що зарано. Їхні третє й четверте місця відповідно, не применшуючи цих досягнень, наставник розцінює щасливим збігом обставин — вони добре відпрацювали на вогневих рубежах, тоді як для більшості біатлоністів це виявилося не під силу через сильний вітер.

Валентина й Вікторія Семеренко вже «обстрілялися» на минулорічному чемпіонаті світу. Тоді Віта в усіх гонках фінішувала серед 20–ти кращих, Валя ж виступала лише в індивідуальній гонці, посівши 36–те місце. Цього сезону дівчата опинялися і біля п’єдесталу, і далеко за межами залікової тридцятки. Нестабільність головний тренер пояснює браком досвіду, проте стверджує, що близнючки — майбутнє українського біатлону. До речі, за показниками стрільби найкраща з українок саме Віта — дев’яте місце (87,3%).

«Минулий сезон видався досить вдалим, а от цього року пішов якийсь спад, — каже Оксана Хвостенко. — Тому, звісно, в Остерзунді хочеться виступити успішно. Якщо це вдасться зробити, то це свідчитиме про новий якісний рівень. Щодо прогнозів, то, на мою думку, найбільші шанси в німкень, у яких дуже потужна лава запасних».

А лідери хто?

Справді, в німецької жіночої збірної кадрових проблем немає — Мартіна Глагов, Каті Вільгельм, Андреа Хенкель, Магдалена Нойнер... Якщо в однієї спортсменки спад, то інша обов’язково знаходиться на піку форми. Практично жоден п’єдестал не обходиться без представниць цієї країни.

Скласти їм конкуренцію зможуть росіянки, зокрема неодноразова тріумфаторка цього сезону Катерина Юр’єва та 21–річна Світлана Слєпцова. Француженка Сандрін Байї та норвежка Тора Бергер теж знають смак перемог. Шведка Анна–Карін Олофссон, яка блискуче провела минулий сезон, цього року в особистій гонці лише раз піднялася на п’єдестал. Проте «срібний» результат вона показала якраз в останній гонці. Очевидно, почала набирати оптимальну форму, аби на домашньому чемпіонаті світу довести, що 34 роки — не межа.

У чоловіків беззаперечним лідером є норвежець Оле–Ейнар Бйорндален, який цього сезону лише на вершині п’єдесталу був п’ять разів. Восьмиразовий чемпіон світу, п’ятиразовий Олімпійських ігор — коментарі зайві. Проте на другому етапі Кубка світу росіянин Дмитро Ярошенко таки примудрився перегнати «великого й непереможного» в спринті. Німець Міхаель Грайс цього року тричі святкував перемогу. Однак такою стабільністю, яку демонструє норвежець, похвалитися не може ніхто.

В естафетних змаганнях серед чоловіків боротьбу за нагороди поведуть росіяни, німці й норвежці. Зазначимо, що статистика свідчить на користь останніх — три перемоги з чотирьох. Серед жінок лідерство утримують німкені, яким спробують дати бій росіянки, француженки, норвежки.