Вирішення питання щодо будівництва чи руйнації торговельно–розважального центру «Троїцький», що нібито заважає підготовці України до Євро–2012, перебуває у своєму звичному стані — підвішеному. До старту омріяного українсько–польського чемпіонату Європи з футболу лишається всього 1584 дні, тобто час невблаганно спливає. Словом, віз начебто «і нині там». Утім днями в цій справі з’явилася резонансна новина. Загроза реконструкції головного стадіону країни підкралася непомітно і, що цікаво, із зовсім протилежного, несподіваного боку.
Федерація футболу України вже віддавна переконувала громадськість у тому, що наріжною проблемою для проведення в нас Євро–2012 є неготовність НСК «Олімпійський», а це, у свою чергу, пов’язано з присутністю перед стадіоном будівельного майданчика ТРЦ «Троїцький» та браком бюджетного фінансування реконструкції центральної арени (потрібно 1,5 млрд. грн.). Але останнім часом обидві проблеми почали потроху вирішуватися. У бюджеті–2008 з’явилася видаткова стаття на перебудову й поліпшення національного спорткомплексу. Завершується процес переговорів між Кабінетом Міністрів і замовниками «Троїцького» про компенсацію або зміну проекту будови. Зокрема, вчора підписали відповідний меморандум про створення робочої групи за участю членів уряду, НСК «Олімпійський», Федерації футболу України та забудовника (компанія «Юджин»). Аж тут виявляється, що дві названі проблеми тьмяніють у порівнянні з третьою. Виявляється: потенційний забудовник–реконструктор самого стадіону«Олімпійського» — німецька фірма «Гохтіф» (Hochtief) — у будь–якому разі просто не здатний вчасно завершити реконструкцію футбольної арени. Іншого забудовника немає. Що робити?!
Виходить, саме це є найнебезпечнішою «бомбою», закладеною під проведення Євро–2012 у Києві. Українські футбольні функціонери замовчували її дуже довго, але нарешті мусили визнати. Віце–президент ФФУ Борис Воскресенський, відповідальний за підготовку футбольних арен чемпіонату Європи, повідомив у інтерв’ю газеті «Сєгодня»: «Фірма «Гохтіф» провела передпроектні роботи, проект — на стадії узгодження. Проблемою є те, що ця фірма пропонує нам здати стадіон аж у третьому кварталі 2011 року, тоді як, згідно з нормами УЄФА, на стадіоні, призначеному для чемпіонату Європи, перший матч має бути проведено за два роки до відкриття Євро. Тобто максимум у червні 2010–го. Зрозуміло, це нас не влаштовує, тому ми ведемо складні переговори з «Гохтіф». І ми повинні відстоювати свої позиції, якщо не хочемо допустити перенесення Євро–2012 до Італії чи Німеччини. Тим паче, інші фірми своїх пропозицій стосовно реконструкції поки що не надали». Пан Воскресенський також зазначає, що «стадіон «Олімпійський»у заявці значиться як арена фінального матчу Євро–2012, із гарантіями Президента та Прем’єра, отже, перенесення фіналу в якесь інше місце виключено. Другий стадіон Києву потрібен, але фінал на ньому проводитися не буде однозначно».
Варто додати, що Міністерство України у справах сім’ї, молоді і спорту і німецька корпорація Hochtief Construction AG підписали протокол намірів щодо організації реконструкції НСК «Олімпійський» ще 23 січня 2006 року. У жовтні минулого року «Гохтіф» представив передпроект реконструкції стадіону. Згідно з цим планом, усе мало б бути красиво: чаша стадіону — обнесена скляним фасадом; над трибунами і полем — прозора синтетична захисна мембрана; місткість стадіону — 73 тисячі місць. Але і цей «віз» із місця чомусь не зрушив.
Юлія ЧЕРНЕЦЬКА