Євген Миронов уже не «Iдiот», а «Лопахiн».
5 та 6 лютого на сцені Національного театру ім. І. Франка — постановка останньої п'єси Антона Чехова «Вишневий сад» литовського режисера Еймунтаса Някрошюса. Прем'єра спектаклю відбулася у Москві і мала величезний резонанс. Після вистави, яка тривала шість годин, журналісти і критики наввипередки виголошували: «Някрошюс подарував світу великий спектакль!.. Някрошюс — геній, а його вистави — найвища насолода для театралів! Подібні спектаклі народжуються раз на десять років!»...
Ім'я режисера Някрошюса відоме всьому світові. Легендарний литовець вчився на курсі Андрія Гончарова, після цього заснував свій театр «Мено Фортас», з яким об'їздив майже весь світ. Побував він і в Києві на Міжнародному театральному фестивалі «Мистецьке березілля». Киянам пощастило побачити виставу «Три сестри», яка стала великим кросвордом та незабутньою подією не тільки для звичайних театралів, а й для професіоналів.
Протягом століття до чеховського «Вишневого саду» зверталися театральні режисери різних країн. «Сюжет є, але поки що не вистачає пороху...» — писав Антон Чехов під час роботи над «Вишневим садом» Костянтину Станіславському, який першим у своєму Московському художньому театрі поставив цю «незрозумілу комедію». Але саме цього «пороху» вистачило потім аж на сто років! Рівно сто років тому Чехов написав свій шедевр, який назвав комедією. До речі, свого часу (1905) ця п'єса отримала першу літературну відзнаку Росії та Європи — Грибоєдівську премію. Сама ця «комедія» витримала кілька цензурних поправок та стала великою загадкою спочатку для самого Станіславського, потім не тільки для російських режисерів, а й для режисерів Німеччини, Англії, Італії... Згадаємо хоча б виставу Джорджіо Стреллера, яка стала всесвітнім вибухом. У Києві останнім шедевром чеховського саду називають виставу Андрія Більченка «Постріл в осінньому саду».
«Вишневий сад» Някрошюса — це сад особливий та неповторний. Кожну мізансцену, кожний крок режисерської думки, кожну хвилину гри акторів тут треба розгадувати... Все має свій зміст, свій текст, який, мов послання на стародавньому папірусі, несе в собі відповідь на безліч запитань... Тим більше що режисер уже звертався до інших п'єс Чехова («Три сестри», «Дядя Ваня»). У самого Чехова ідея «Вишневого саду» виникла під час репетицій «Трьох сестер» у Московському художньому театрі. Можливо, тому, ніби крокуючи шляхом драматурга, мудреця і філософа, після «Трьох сестер» Някрошюс звернувся саме до «Вишневого саду». І в цьому є невипадкова закономірність і певний магічний код...
У свою першу постановку в Росії Някрошюс запросив московських акторів — зірок російського театру і кіно: Людмилу Максакову (Раневська), Володимира Ільїна (Гаєв), Олексія Петренка (Фірс), Ігоря Гордіна (Петя Трофимов), Євгена Миронова на роль Лопахіна.
...Кажуть, у Києві «Вишневий сад» триватиме вже не шість, а чотири години. У будь-якому разі його неодмінно треба подивитись!
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
