Слідом за головою Ради губернаторів Бі-Бі-Сі Гейвіном Девісом подав у відставку і її генеральний директор Грег Дайк. Вони стали жертвами звіту спецкомісії стосовно обставин самогубства влітку минулого року британського експерта зі зброї масового знищення Девіда Келлі. Комісія визнала неправдивими звинувачення на адресу уряду військового оглядача Бі-Бі-Сі Ендрю Гіллігана, які він виклав на підставі інформації доктора Келлі. (Детальніше про це — у вчорашньому числі «УМ»).
Остання криза в Бі-Бі-Сі є найбільшою за всю 82-річну історію цієї шанованої телерадіокорпорації. Бі-Бі-Сі вважають найвищим у світі еталоном незалежної та ретельної журналістики. Тоні Блер може вважати, що він, завдяки звіту комісії, виграв восьмимісячну війну з Бі-Бі-Сі, але насправді він лише переміг в одній з битв, завдав удар по незалежній журналістиці, який обернеться у підсумку його поразкою. Позавчора Блер з міною переможця промовив: «Висновок комісії закриває справу і дозволяє Бі-Бі-Сі повернутися до своєї роботи». Та справа відносин влади і ЗМІ далеко не закрита. Агенція «Франс Пресс» учора повідомила, що британський парламент невдовзі проведе нове розслідування правдивості даних звіту британських спецслужб стосовно іракської зброї масового знищення, який вони подали уряду напередодні війни з Іраком. Перед комітетом парламенту з розвідки та безпеки звітуватиме голова британської розвідки МІ6 Річард Дірлав, повідомила британська газета «Таймс». Дірлав має пояснити, куди зникла та заборонена іракська зброя, про яку він повідомляв у звіті.
Проведені днями опитування британців свідчать, що 67 відсотків з них надалі довіряють Бі-Бі-Сі, а уряду — лише 31 відсоток, повідомила газета «Дейлі Телеграф». Подібне опитування, проведене на замовлення газети «Гардіан», свідчить, що уряду Блера довіряє лише кожен десятий британець. Відставка генерального директора Грега Дайка спричинила страйк сотень працівників лондонської штаб-квартири Бі-Бі-Сі, які вимагають повернення Дайка. Подібні протести вчора відбувалися у регіональних відділеннях Бі-Бі-Сі. Агенція «Рейтер» також вважає перемогу Блера над Бі-Бі-Сі пірровою. «Рейтер» нагадує, що станція, на відміну від Тоні Блера, є предметом національної гордості британців та незаперечною світовою моделлю громадського мовлення.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
