Від аукціонів і тюрми не зарікайся

07.02.2008
Від аукціонів і тюрми не зарікайся

Посуд на засіданні Кабміну: мистецтво управління для «чайників».

Урядовці Юлії Тимошенко засідають часто, довго і бурхливо. А напружена робота вимагає належних умов і душевного комфорту. Ноухау від протокольної служби Кабміну на вчорашньому засіданні — пузаті чайники із гарячими напоями, причому для кожного запрошеного — окремий. Елегантні цукерниці, горнятка, ложечки, білосніжні серветки, метушливі офіціантки — все це надавало офіційному заходу легку атмосферу невимушеності, радості, свята.

 

Алло, зачекайте, нас приватизовують!

«Папки із приватизаційними документами не дали. Взагалі», — працівник Кабміну взяв за лікоть першого заступника глави президентського секретаріату Олександра Шлапака. «Ну і слава Богу!» — радісно відреагував запрошений гість. Уряд нині активно штовхає процес приватизації. Це й не дивно: соціальні програми Юлії Тимошенко вимагають неабияких коштів, причому надійти вони мають саме завдяки старанню Фонду держмайна. Вчора міністри мали розглянути перелік підприємств, дозволених для продажу в нинішньому році, та запропонувати народним депутатам удосконалити правила гри у цій сфері. Але потім це питання відклали — до узгодження із секретаріатом Президента. Напередодні глава дер­жави створив міжвідомчу робочу групу з підготовки змін законодавства про приватизацію. Пан Шлапак повідомив, яка саме норма урядового законопроекту не влаштовує Банкову — право влади розірвати договір купівліпродажу в односторонньому порядку тільки повідомивши про це.

Утім не всі урядовці визнають право Віктора Ющенка мати свою точку зору в питаннях роздержавлення. Міністр транспорту й зв’язку Йосип Вінський порадив тим, хто цього не збагнув, читати Конституцію. Там, мовляв, чорним по білому написано: приватизація — завдання Кабміну. Президент, як відомо, наполягав на продажу контрольного пакета акцій «Укртелекому» — 75 відсотків плюс одна акція, і на пошуку стратегічного інвестора. А виставляти один відсоток, як пропонувала Валентина Семенюк, — справа хибна, і така пропозиція може зацікавити, за словами Віктора Ющенка, «тільки злодіїв і авантюристів».

Самої Валентини Семенюк у залі засідань Кабміну не було. Втім ситуація у ФДМУ не завадила урядовцям затвердититаки план розміщення акцій «Укртелекому» — «майже» так, як вимагав глава держави. Тобто 25 відсотків плюс одну акцію — так званий блокпакет — закріплюють у державній власності, а 67,79 відсотка виставляють на конкурс з елементами аукціону. Комісія має місяць часу, аби сформулювати вимоги до покупця, а державні органи за цей час мусять подумати, як правильно реструктуризувати державну компанію — вивести з її складу підрозділи, які забезпечують спецзв’язок для урядових структур і правоохоронних органів.

Скільки нині реально може коштувати гігант проводового зв’язку, офіційно не може сказати ніхто: експертна оцінка з’явиться не раніше кінця лютого, а конкурс — щонайшвидше у березні. Втім експерти вважають, що сто відсотків акцій можуть коштувати 3 мільярди доларів. А той пакет, що продають, дає повний контроль над підприємством, і тому ціна може бути близькою до цієї суми.

Землю — робітникам, фабрики — селянам! Ми нічого не плутаємо?

Тихою сапою учора створили перелік чотирнадцяти підприємств, які підлягають першочерговому роздержавленню, причому разом із землею. Схема, як пояснив заступник голови ФДМУ пан Парфененко, вигладає так: земельні ділянки внесуть до статутного фонду підприємства. Серед щасливчиків — столичні мотоциклетний завод, завод автоматики ім. Петровського і «Маяк». Майже п’ятсот інших підприємств, які мріють змінити господаря, чекатимуть своєї черги ще тиждень. Заступник голови ФДМУ уточнив: йдеться про 466 об’єктів, які реалізуватимуть пакети акцій, та 76 державних підприємств.

На жаль, на найцікавіше питання: чи будуть у цьому списку акції обленерго, пан Парфененко відповісти не зміг. І, таким чином, зберіг інтригу протистояння між секретаріатом і Кабміном. Віктор Ющенко, як відомо, виступив проти продажу цих об’єктів, а Прем’єр вважає, що їх усе­таки варто віддати в приватні руки.

...Увійшовши до зали в ніжній рожевій блузі та білій спідниці, Юлія Володимирівна була настроєна більше ніж рішуче. Обійшовшись без політичного вступу, вона одразу ж повідомила підлеглих, хто чим має займатися упродовж наступного тижня. Так, апарат має тиждень часу, щоби затвердити спеціальну Раду підприємців при уряді України, яка лобіюватиме інтереси малого та середнього бізнесу. Нагадаємо, що орган із подібною назвою, який діяв упродовж десятиліття і який очолювала «нашоукраїнець» Ксенія Ляпіна, торік розігнав тодішній Прем’єр Віктор Янукович. Нині, схоже, його наступниця планує відновити статускво. «Як ви пам’ятаєте, вона мала регіональну вертикаль, щоби можна було працювати з регіонами», — резюмувала пані Тимошенко. І це, звичайно ж, правильно: дрібні підприємці на місцях — це не просто розумні люди, а й солідна електоральна база.

Утім у провінції дуже багато залежить від начальства. Юлія Володимирівна це розуміє і тому дуже активно спілкується з мерами малих та середніх міст України. Вислухавши їх на нараді, Прем’єр наказала своїм міністрам — усі пропозиції, які подали ці милі люди, опрацювати, а вимоги — задовольнити. У кожному пункті — стоїть дата, коли це має бути зроблено. Хто не встигне... ну, ви самі розумієте. Ну, і про футбол не забудьте — наступного тижня спитаю.

А ще Прем’єр, нарешті, вирішила чітко з’ясувати, чим займаються її міністерства. І побачити на власні очі п’ять пріоритетів діяльності, які вона вимагала ще на першому засіданні. Сьогодні руки до них дійшли. Причому після затвердження за пріоритети відповідатиме окремий заступник міністра. «Аби втілити їх у життя!» — заявила Тимошенко.

Прем’єр і шахтарі. Частина друга

Вступ України до Світової організації торгівлі неабияк окрилив Кабмін. Світовий ринковий простір, який майже відкрив нам свої обійми, манить і кличе. Прем’єр поставила чергове завдання менеджерам від влади — готуватися до зони вільної торгівлі між нашою дер­жавою і Євросоюзом. «Причому в поглибленому, всеохоплюючому варіанті», — підняла градус Юлія Тимошенко. Мається на увазі чотири складові такої зони: вільне пересування товарів, послуг, робочої сили і капіталу.

Але найбільше цікавить Прем’єра не що інше як чорне золото. Тобто звичайне вугілля, яке з ризиком для життя видобувають під землею знедолені робітники. Оскільки не вдається зменшити аварійність, уряд пропонує підвищити престиж шахтарської праці. Почав готувати законопроект ще Кабмін «регіоналів», але демократична коаліція також вирішила не стояти осторонь. «Ми з вами майже місяць працювали, щоб закон, який ми будемо вносити до парламенту, був дієвим», — Юлія Володимирівна говорила стоячи, опершись руками на стіл та поправляючи надто короткий мікрофон. Вугілля країні потрібно, воно, за словами Прем’єра, має відіграти знаменну роль — стати основою для енергобезпеки країни. Теплові електростанції мають намір знизити споживання газу і, відповідно, більше купувати вугілля — до кінця року — понад 35 мільйонів тонн.

Утім попередник Тимошенко, рідний брат донецького гірника, багато корисного для галузі не зробив — торік видобуток чорного золота зменшився майже на п’ять мільйонів тонн, а за рівнем смертності Україна поступається хіба що Китаю, де до людського життя ставляться доволі своєрідно. Шахтарям залишається сподіватися, що політичний опонент Віктора Януковича таки зуміє втілити в життя його гасло.

Семенюк піде під суд?

Відомий донецький бізнесмен, державний чиновник високого рангу Віталій Гайдук, який через блокування трибуни Верховної Ради своїми земляками не зміг поки що стати віцепрем’єр­міністром, таки отримав тимчасову посаду. Аби людина помалу входила у справи, Юлія Тимошенко призначила пана Гайдука керівником групи своїх радників.

Очікувані кадрові зміни сталися і у Фонді держмайна. Першим заступником керівника цього відомства — фактично керівником фонду, як і передба­чалося, — став колишній член Державної комісії з цінних паперів (звільнився через конфлікт із головою комісії Анатолієм Балюком. — Ред.) Андрій Портнов. Така рокіровка викликана тим фактом, що в Україні не працює парламент. Попереднього керівника, найвідомішу наречену України Валентину Семенюк­Самсоненко, усунули з посади до 4 квітня. Причина — службове розслідування її діяльності, численні зловживання, що принесли суттєві збитки державі. Заступник генерального прокурора Тетяна Корнякова підтвердила: почато кримінальне переслідування пані Семенюк. Юлія Тимошенко повідомила, що особисто співпрацюватиме з прокуратурою, аби вивести Валентину Семенюк на чисту воду. «Звільнено також усіх заступників пані Семенюк, які, на наш погляд, не дуже чесно ставилися до своїх обов’язків», — додала Прем’єр.

До речі, надвечір голова секретаріату Президента Віктор Балога заявив, що звільняти керівника ФДМ із посади може лише Верховна Рада.

 

ДО РЕЧІ

Ми кажемо — «НАТО», розуміємо — «Янукович»

Юлія Тимошенко цікаво прокоментувала блокування трибуни Партією регіонів. «Я вивчила безліч документів, які підписував Віктор Федорович Янукович стосовно НАТО — постанови, рішення. Янукович був справжнім фаном вступу України до НАТО, — сказала Тимошенко. — Існує навіть стратегічна програма розвитку України, шеф­редактором якої був Янукович, де чітко і зрозуміло прописано, що Україна має стати членом НАТО в 2008 році. Ми вибачаємось перед Януковичем, ми трошки не дотягнули. Ще принаймні 10 років Україні треба зачекати, щоб досягти написаного в документі».