Руки у володаря «Оскара» «За кращий мультфільм 2000 року», росіянина Олександра Петрова, як і, здається, вся шкіра, просякнуті фарбою. Режисер, художник та аніматор, який отримував гран–прі на численних кінофестивалях (престижний «Тріумф», культова «Ніка», благодійний «Лучезарний ангел», християнський «Радонеж»), приїхав в Україну в рамках фестивалю анімаційного кіно «Крок» відпочити від малювання. Попри його перемоги, Петров далеко не світська людина, не має свого смокінгу, не любить надмірної уваги журналістів, своєю простотою чимось нагадує актора і лідера російського андеґраунду 80–х Петра Мамонова: такий же спокійний до всього блискучого, що називається славою. «УМ» на власні очі спостерігала, як художник оживає від внутрішнього заглиблення, як його очі починають блищати від водіння пальцями по склі, протертому заздалегідь спиртом, і як створюється перша картинка невідзнятого мультика.
«Ви ще не знаєте, хто такий Олександр Петров. Мультфільми дивитися мало. От коли почну малювати, розказувати про всі секрети...», — каже Петров перед майстер–класом у Будинку кіно, витискаючи олійну фарбу з декількох тюбиків біля скла, яке лежить на білому папері.