Літописання forever

НОМІНАЦІЯ «МИНУВШИНА»

Давня історія (до ХІХ ст.)

Вадим Ададуров. «Наполеоніда» на сході Європи. — Л. Видавництво Українського католицького університету, 560 с.

Олександр Гваньїні. Хроніка європейської Сарматії. — К.: Києво–Могилянська академія, 1006 с.

Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. — К.: Києво–Могилянська академія, 1144 с.(п)

Історія Львова. Том І. — Л.: Центр Європи, 296 с.

Історія українського козацтва. Т.2. — К.: Києво–Могилянська академія, 724 с.

Сергій Коваленко. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Том І. — К.: Стікс–Ко, 376 с.

Україна. Хронологія розвитку. Том І. З давніх часів до пізньої античності. Сер. «Україна. Історія великого народу». — К.: КВІЦ, 544 с. Нова історія (ХІХ—ХХ ст.)

Нова історія (XIX—XX ст.)

Михайло Грушевський. Твори у 50 томах. Том 8. — Л.: Світ, 776 с.

Григорій Гусейнов. Піщаний Брід і його околиці. Юрко Тютюнник. Нестор Махно і Галина Кузьменко. Микола Григор’єв. — Дніпропетровськ: АРТ–ПРЕС, 492 с.

Дмитро Дорошенко. Мої спомини про давнє минуле (1901—1914); Мої спомини про недавнє минуле (1914—1920). — К.: Темпора, 272+632 с.

Михайло Ковальчук. Невідома війна 1919 року. — К.: Темпора, 576 с.

Митрополит Андрей Шептицький. Пастирські послання 1899—1914 рр. — Т. 1. — Л.: Апріорі.

М.Омелянович–Павленко. Спогади командарма. — К.: Темпора, 608 с.

Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора, 536 с. Новітня історія (ХХ—ХХІ ст.)

Новітня історія (XX ст. — досьогодні)

Голодомор 1932—1933 років в Україні. Документи і матеріали. — К.: Києво–Могилянська академія, 1128 с.

П. Г.Григоренко. Спогади. — К.: Україна, 644 с. (п)

Неллі Корнієнко. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. — К.: Либідь, 328 с.

Игорь Ландер. Негласные войны. История специальных служб 1919—1945. В 3–х книгах. — Одесса: Друк, 622+643+530 с.

Дмитро Степовик. Патріарх Мстислав. Життя і архіпастирська діяльність. — К.: Мистецтво, 448 с.

Лесь Танюк. Мар’ян Крушельницький. — К.: Либідь, 360 с.

Україна: політична історія ХХ — початок ХХІ століття. — К.: Парламентське видавництво, 1028 с.

* Короткі списки укладено за абеткою.

Експерти номінації «Минувшина»

1. Сергій Білокінь. Головний науковий працівник Інституту історії НАНУ

2. Лариса Головата. Заступник директора Львівської наукової бібліотеки ім. Стефаника

3. Сергій Грабар. Письменник, лауреат премії ім. І. Огієнка

4. Костянтин Дикань. Віце–президент Інституту екомоніторингу і ресурсозберігання

5. Олексій Дубас. Президент Асоціації видавців навчальної літератури

6. Віктор Дудко. Старший науковий співробітник Інституту літератури НАНУ

7. Юрій Завгородній. Літератор, перекладач

8. Степан Захаркін. Науковий працівник Інституту літератури НАНУ

9. Сергій Коваленко. Історик, літератор

10. Галина Ковальчук. Заввідділом стародруків Національної бібліотеки ім. В. Вернадського

11. Олександер Красюк. Культуролог, перекладач

12. Станіслав Кульчицький. Заступник директора Інституту історії України НАНУ

13. Віктор Мельник. Власний кореспондент газети «Україна молода», письменник

14. Лариса Мудрак. Керівник Головної служби інформаційної політики секретаріату Президента України

15. Костянтин Родик. Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»

16. Михайло Сидоржевський. Головний редактор газети «Нація і держава»

17. Максим Стріха. Керівник наукових програм Інституту відкритої політики

18. Надія Стрішенець. Керівник Центру формування Національної бібліотеки ім. В. Вернадського

19. Микола Тимошик. Професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка

20. Ярина Цимбал. Науковий співробітник Інституту літератури НАНУ

21. Інна Чернявська–Набока. Книжковий рецензент «Радіо «Свобода»

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Микола ТИМОШИК

Раніше видавці витягували теми, які лежали на поверхні, але через підрадянську цензуру були недоступні широкому читачеві. Ясна річ, чи не кожна така книжка заповідалася на успіх. Тепер настав час аналітики. Збірка документів «Голодомор» та кілька книжок свідчень очевидців про 1932—1933 роки — матеріал для завтрашніх історичних бестселерів. Так само, як і величний корпус «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах», або персональна історія українського офіцерства часів Визвольних змагань 1917–1921 років, упорядкована Я.Тинченком, або абсолютно невідома денікінсько–українська війна у дослідженні М.Ковальчука. Отже, тепер маємо глибину досліджень, яка дозволяє створювати нові підручники. Водночас ми ще не осмислили належним чином совдепівський період. Так само не розроблена проблема української діаспори — поза Україною зберігається величезний та унікальний пласт архівних документів, зовсім не досліджений вітчизняними вченими.

Віктор ДУДКО

Відзначу цілий блок новинок видавництва «Темпора» — видавництва, яке з року в рік підвищує рівень коментарів та упорядкування. Приклад — несподіваний довідник «Офіцерський корпус армії УНР» Ярослава Тинченка. Високий рівень демонструють нестоличні дослідники: Вадим Ададуров зі Львова та Іван Стороженко з Дніпро­пет­ровська, а також молоді науковці Тетяна Вилкул та Максим Яременко, що вміють не лише дослідити проблему, а й опукло показати її.

Олексій ДУБАС

Окрім фундаментальних праць — «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах», «Голодомор 1932—1933 років в Україні» та «Україна: політична історія» — відзначу цікавий довідково–популярний (а проте науково достовірний) проект «Україна: хронологія розвитку». Книга вражає якісним оформленням, а для такого видання «гарний одяг» не менш суттєвий за зміст.

Сергій ГРАБАР

«Україна. Хронологія розвитку» — не з тих подарункових видань, що їх ніколи не відкривають для читання. За всієї своєї презентабельності — це серйозне довідкове видання для робочого вжитку.

Редактор сторінки
Костянтин Родик
[email protected]
http://knyzhka-roku.livejournal.com