В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА
До редакції «УМ» потрапив відкритий лист регіонального лікаря–практика до Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко та міністра охорони здоров’я Василя Князевича. У своєму зверненні до високопосадовців завідувач поліклінічного терапевтичного відділення Мелітопольської міської лікарні № 2 Володимир Бабуха просить змінити застарілий підхід до статусу, організації праці і фахової підготовки основної фігури в поліклініці — дільничного лікаря. Редакція наводить текст листа у скороченому вигляді.
Дільничний лікар повинен отримати контракт у вигляді держзамовлення на огляд і обстеження кожного мешканця своєї дільниці протягом року. За виконану роботу він буде відповідати та звітувати перед контролюючими органами за спеціально розробленою формою. Завдяки цьому лікарі зможуть попереджати, виявляти і своєчасно лікувати захворювання на ранніх стадіях, динамічно наглядати за хронічними хворими. Але для цього необхідно зобов’язати кожного громадянина України пройти це щорічне медичне обстеження (індивідуальний День здоров’я) у дільничного лікаря відповідно до розробленого графіка. А керівників усіх форм власності треба зобов’язати надавати кожному працюючому оплачуваний час на такий візит до дільничного лікаря.
Кожну відмову від такого обстеження слід розцінювати як свідому спробу знехтувати власним здоров’ям (і здоров’ям нації в цілому).
Адже пропуск «індивідуального дня здоров’я» може призвести до передчасного переходу гострого захворювання у хронічну форму, до ранньої втрати непрацездатності та переходу на інвалідність, що негативно вплине на стан економіки. Тому кожну відмову від обстеження слід карати штрафними санкціями.
Превентивні медичні заходи можуть стримати процес вимирання населення України. Це і буде початком реального державного піклування про стан здоров’я нації. Але для виконання державного замовлення дільничному лікарю треба створити всі належні умови організації праці. Так, на одній дільниці повинно обслуговуватися не більше 1800 мешканців. Окрім того, слід переглянути навантаження на дільничного лікаря, пов’язане з прийомом одного хворого. Нині діюча фіксована норма (12 хвилин на пацієнта, тобто 5 хворих за годину) не витримує жодної критики. Тільки на оформлення медичної документації витрачається близько 10 хвилин. На надання медичних консультацій та рекомендацій у лікаря просто не залишається часу.
Практика показує, що на прийом одного хворого з поліорганною патологією потрібно 30 хвилин. У середньому ж за годину прийому на одного хворого необхідно витрачати 20 хвилин. А за три години роботи в поліклініці дільничний лікар повинен прийняти 9 пацієнтів. При обслуговуванні на дому — 6 пацієнтів за 3 години робочого часу (2 пацієнти за годину обслуговування), де 20 хвилин витрачається на одного пацієнта, а 10 хвилин — на переміщення лікаря дільницею. Отже, за один робочий день дільничний лікар повинен оптимально і якісно обслужити в середньому 15 пацієнтів.
Слід зауважити, що кількість щоденного прийому хворих у поліклініці й при обслуговуванні на дому не повинна бути предметом обговорення зі сторони контролюючих органів (бо «день — густо, а день — пусто»). Головна стратегічна мета дільничного лікаря — це своєчасне і якісне медобслуговування всього населення дільниці згідно з графіком держзамовлення і поточне обслуговування хворих.
Для того щоб дільничний лікар зміг професійно та якісно надавати пацієнтам допомогу, він повинен отримати, закріпити і поглибити необхідний первинний базовий рівень знань. Самостійно утримати такі знання дуже важко. Тому дільничного лікаря необхідно зобов’язати протягом року щомісячно відвідувати тематичні лекції на постійно діючих курсах удосконалення, які будуть проводитися згідно з графіком (день знань) викладачами медичних інститутів і провідними фахівцями області, міста за основними розділами внутрішньої медицини та суміжних професій.
Для закріплення знань і досягнення стандартів в тактиці та стратегії лікування, при обстеженні хворих та визначенні непростих питань в оцінці непрацездатності дільничний лікар має проходити почергове стажування (один місяць на квартал) у стаціонарах лікарень (зокрема, у неврологічному, інфекційному відділеннях тощо). Після закінчення курсу лекцій слухачі обов’язково мають скласти заліки й отримати відмітку в спеціальному індивідуальному паспорті — банку знань лікаря. Цей паспорт має стати основним фаховим документом, який дає право працювати лікарем. Крім того, лікарю треба проходити стажування на станції швидкої допомоги для набуття необхідного досвіду з невідкладної медицини. Такий підхід до безперервного навчання дільничних лікарів зобов’язує їх постійно отримувати і розвивати необхідні базові знання.
За належне виконання держзамовлення і за належний рівень надання фахової медичної допомоги населенню дільниці лікар повинен отримувати гідну зарплату — від 2 000 до 3 500 гривень на місяць, залежно від рівня акредитації. Фахівці мають отримувати ще й додаткові пільги — за працю в умовах високих психоемоційних навантажень (стреси, дістреси) і за постійний шкідливий вплив різних інфекційних збудників (які призводять і до невиліковних хвороб). Лікареві слід доплачувати по 100 гривень щомісячно, дільничній медсестрі — по 50 гривень.
Окрім того, в Україні необхідно:
1. Скасувати письмовий звіт усіх лікарів держави, які ще йдуть на атестацію, бо ця нікому не потрібна «дисертація» не відповідає тим «великим» заслугам і досягненням, що в ній прописані.
2. Розробити Положення про приватного лікаря.
3. Надати пільги відмінникам охорони здоров’я.
4. Ввести в штатний розклад лікарень хоспісні палати або відділення.
5. Вивести з функціональних обов’язків завідуючих відділень усіх рівнів положення про їх відповідальність за поточний і капітальний(!) ремонт відділення.
Володимир Анатолійович Бабуха, завідувач поліклінічного терапевтичного відділення Мелітопольської міської лікарні № 2, лікар вищої категорії, відмінник охорони здоров’я, винахідник, автор тридцяти патентів на винаходи, заслужений раціоналізатор України, переможець двох всесоюзних конкурсів з інвалідної техніки, депутат Мелітопольської міської ради від БЮТ, заступник голови комісії з охорони здоров’я.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>