Проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні», в якому йдеться, зокрема, про збільшення гастрольної ставки для іноземних артистів, на розгляд Верховної Ради був поданий 14 січня. І майже відразу ця пропозиція здетонувала емоційну дискусію, найактивнішими учасниками якої стали, звісно ж, організатори концертів іноземних артистів. Зібравши журналістів на спеціальну прес–конференцію, керівники компанії «Єврошоу» Сергій Галузін, театру «Академія» Дмитро Деркач, компанії «Інтер–Класік» Іван Худяков та інші «практики» гастрольної діяльності в Україні пояснили, до чого може призвести це нерозумне, на їхню думку, рішення.
«Жоден артист не зменшить свій гонорар, — вважає Сергій Галузін, — а світові зірки взагалі оминатимуть нашу країну».
Керівника компанії «Єврошоу», яка вже не один десяток років займається концертами іноземних артистів, обурює також посилання на іноземний досвід. Пан Галузін каже, що жодна країна податку на відвідування концертів для своїх громадян не вводила, а помічників депутатів, які готували цей законопроект, звинуватив у некомпетентності. Він також вписав цю ініціативу в геополітичний контекст і намалював песимістичну картинку з майбутнього: мовляв, це дискредитує Україну напередодні вступу до СОТ та переговорів щодо вступу до ЄС. Скептично поставилися учасники прес–конференції і до аргументів на кшталт того, що гастролери не лише вивозять гроші з України, а й заважають працювати вітчизняним артистам. «Якщо артист є професіоналом, то ніякі гастролери йому дорогу не переходитимуть, — вважає Галузін. — Згадайте нещодавні сольники Наталки Могилевської та Тіни Кароль, на яких були аншлаги. Сольні концерти зараз готує Тая Повалій, і я переконаний, що там також будуть переповнені зали... Часи, коли доводилося роздавати сотні запрошень, аби артист не виступав для напівпорожнього залу, вже минули».
Галузін та його соратники зізналися, що з депутатами на цю тему вони ще не говорили, але закликають їх відкликати цей законопроект. А потім разом подумати над ситуацією, яка може бути вирішена менш радикальними і дешевшими для гаманця українського меломана заходами.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
