Як швидко заробити $ 200 000 000

Завтра в Києві нарешті має бути остаточно розв’язана проблема торговельно–розважального центру «Троїцький» поблизу НСК «Олімпійський». Меморандум про демонтаж «напівфабрикатного» об’єкту мав бути підписаний ще минулої середи, але оскільки документ, за інформацією прес–служби Кабміну, виявився «недопрацьованим», «урочисту» мить перенесли на тиждень.

Взяти участь у підписанні меморандуму збиралися віце–прем’єр Іван Васюник, «спортивний» міністр Юрій Павленко, представники Київради, Федерації футболу і власне забудовника — товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин». Переконати бізнесменів відмовитися від майбутнього торгового центру вдалося вражаючою компенсацією в 200 мільйонів доларів. Ще два тижні тому як про можливу виплату «Юджину» говорили про «трохи більше ста мільйонів»; за кілька днів озвучувалася сума 140, і от маємо, мабуть, уже остаточний варіант — 200 «лимонів».

Начебто треба радіти, що головна арена країни тепер може спокійно йти на реконструкцію, аби влітку 2010 року постати красунею перед очима захоплених уболівальників і майбутніх учасників чемпіонату Європи–2012. Після руйнування «Троїцького» виходи зі стадіону будуть відкритими. Та сам спосіб, в який відбулося розв’язання конфлікту, викликає і сум, і сумніви у відповідності наших чиновників їхнім посадам.

Київрада, яка давала дозвіл на будівництво на Спортивній площі, нещодавно прийняла популістське рішення про знесення «Троїцького». Популістське — бо, по–перше, воно не мало юридичної сили, а по–друге, можливість виплатити компенсацію забудовникам комунальна влада ввічливо передала Кабміну. Уряд у свою чергу вимагав, щоб перед «Юджином» розрахувалася столична адміністрація, яка й спричинила цю катавасію. Але, як відомо, на Черновецького де сядеш, там і злізеш. Бажання «футболістів» очистити площу перед «Олімпійським» також зрозуміле, проте, як з’ясувалося, закиди президента ФФУ Григорія Суркіса щодо незаконності будівництва, виявилися хибними (хоча його й підтримав Господарський суд). Піти проти «Юджина», у якого «всі документи в порядку», не наважився навіть Кабінет Міністрів — Генеральна прокуратура підказала, що в бізнесменів «сильна правова позиція». Тож таки недаремно велику частку в скандальному будівництві ще влітку минулого року придбав кмітливий бізнесмен Вадим Новінський...

Можна сперечатися стосовно того, наскільки торговельний центр заважав би евакуації людей з арени, адже його проект передбачав і прохід для глядачів через перший поверх. Але можливий судовий процес загрожував розтягнутися на кілька місяців, якщо не років, а зволікати з огляду на наближення Євро–2012 не можна. Тож фактично ухвалили «політичне» рішення: знайти гроші для виплати забудовникам із державної кишені (читай — із народної; у кожного з нас витягли з гаманця по 25 гривень), аби не зганьбитися в очах європейської спільноти.

Можна зрозуміти бізнесменів, які виставили максимально можливу ціну за перекуплене «дітище» — 200 млн. доларів. Фактичні ж ви–
трати на будівництво, на нинішньому етапі, за різними оцінками, склали приблизно 30 мільйонів. Але кинути камінь у город «Юджина» теж нема особливих підстав — це комерція, і фірма, отримавши тільки в їй відомі способи всі належні дозвільні документи в КМДА, відстоює свої законні права.

А тим часом на реконструкцію «Олімпійського» заплановано витратити 1,5 мільярда гривень (зі 120, що загалом передбачає державна програма підготовки й проведення Євро–2012). Ще більш вражаюча сума. Надто ж з огляду на те, що в Європі за такі гроші не те що оновлюють, а зводять «з нуля» сучасні п’ятизіркові стадіони. Державні службовці легко розкидаються бюджетними грішми, зайвий раз підкреслюючи невміння господарювати в рідній країні. Чи такі гігантські статті витрат включають і нові «усушки», «утруски» та «відкати» для «лівих» людей?