Минулого тижня понад сто експертів ІХ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» оцінювали річний репертуар видань 2007-го. Визначені короткі списки претендентів на лавреатство в усіх семи номінаціях. Пропонуємо вашій увазі Short list номінації «Обрії», де представлено науково-популярну, спеціальну та довідкову літературу. Переможців буде названо наприкінці наступного місяця.
Науково-популярна література
Грані світу. Україна — Японія: дерев’яна архітектура; Україна — Польща: єдність зброї крізь віки; Історія СвятоМихайлівського Золотоверхого монастиря. — К.: ГраніТ, 152+120+120 с.
Ярослав Дашкевич. Постаті. — Л.: Піраміда, 808 с.
Григорій Гусейнов. Тіні забутого парку. У двох книгах. — Л.: Видавництво Старого Лева, 336+336 с.
Серія «Стозір’я»: Кий, Щек і Хорив; Будівничі Софійського собору; Петро Дорошенко; Тарас Шевченко; Михайло Грушевський; Володимир Вернадський; Олександр Архипенко; Роман Шухевич; Пробуджені царівни Гніздовського. — К.: Атлант ЮЕмСі, 63x9 с.
Олекса Тихий. Мова — народ. — К.: Смолоскип, 416 с.
Украина — Европа: хронология развития. 1000 — 1500. — К.: КВІЦ, 560 с.
Василь Шевчук. Страсті за Миколаєм. Микола Лисенко. — К.: Пульсари, 608 с.
Спеціальна література
Олена Зінькевич, Юрій Чекан. Музична критика. Теорія та методика. — Чернівці: КнигиХХІ, 424 с.
Економічні, соціальні й культурні права. — Одеса: БАХВА, 728 с.
Б.С.Посацький. Простір міста і міська культура. — Л.: Львівська політехніка, 208 с.
Олесь Пошивайло. Українська академічна керамологія ХХІ сторіччя. Книга І. — Опішне: Українське народознавство, 776 с.
Публіцистика. Масова комунікація. Медіаенциклопедія. — К.: Академія Української Преси, 780 с.
Український музей. Збірник І: Репринтне видання 1927 року. — К.: Фенікс, 478 с.
Н. Юсова. «Давньоруська народність»: зародження і становлення концепції в радянській історичній науці (1930ті — перша половина 1940х рр.). — К.: Стилос, 620 с.
Енциклопедичні та довідкові видання
Великий енциклопедичний юридичний словник. — К.: Юридична думка, 992 с.
В. К. Губарєв. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. — Донецьк: БАО, 576 с.
Європа. Атлас автошляхів. — К. Картографія, 279 с.
Олена Курило. Уваги до сучасної української літературної мови. — К.: Основи, 303 с.(о)
Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. — К.: Критика, 456 с.
Микола Сухомозський, Надія Аврамчук. Україна у світі. Енциклопедичний довідник. — К.: МАУП, 872 с.
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К.: ТЕКА, 1432 с.
* Короткі списки укладено за абеткою.
Олександр АФОНІН
На відміну від попередніх років, сьогодні я вперше можу впевнено сказати: нарешті з’явилися книжки, які сповна претендують на звання «науковопопулярного видання». Чим швидше видавці опановуватимуть цю нішу, тим швидше українці зможуть осягнути процеси та явища, що відбуваються у сучасному суспільстві.
Андрій КОКОТЮХА
Позитивна тенденція — це помітне збільшення асортименту довідкових видань. Тепер лишилося збільшити наклади та якість текстів. Бо видано чимало книжок на вельми актуальні теми, проте заявлені ці теми не завжди цікаво.
Георгій САПРИКІН
Серед науковопопулярних та довідкових книжок, на жаль, не вистачає справжніх сучасних українських енциклопедій. Поки що найцікавіші енциклопедії для дітей, юнацтва та дорослих — це переважно переклади популярних західних видань.
Олена АЛЕКСАНДРОВА
Енциклопедично-довідкова підномінація справила на мене як бібліотечного працівника сумне враження. На значну частину представлених видань активних запитів читачів буде небагато.
Володимир ЯВОРСЬКИЙ
Враження від минулорічного асортименту — середнє. Фундаментальних вітчизняних довідників досі бракує. Приємно втішив оригінальний проект видавництва «Саміткнига» — серія книжок Сергія Руденка про політичне оточення Ющенка, Тимошенко та Януковича. Шкода тільки, що вони написані російською.
Костянтин ДИКАНЬ
Справжньої науково-популярної літератури як не було, так і немає. Її роль виконує белетристика, публіцистика та відверто слабкі наукові книги, що не дотягують до рангу справжніх монографій (і, ясна річ, не можуть похвалитися доступністю та привабливістю викладу).
Тамара ВИЛЕГЖАНІНА
Торік чимало цікавих довідників вийшло, зокрема у донецькому видавництві «БАО» (українською мовою!). Але більшість книжок минулорічного довідкового репертуару — це переклади, здійснені за підтримки Фонду «Відродження», Британської Ради та інших гуманітарних донорів. А цікаво було б почитати аналогічні видання, створені українськими дослідниками.
Сергій БІЛОКІНЬ
Колись, на початку 1990-х, як одна цікава українська книжка з’являлася, усі їхали до книгарні та її купували. Тепер же вартих уваги книжок незрівнянно більше й постає проблема вибору. І вибираємо тепер за якістю підготовки цих видань. Асортимент найприкметніших видань року, що його репрезентує «Книжка року», — це експозиція, пожиточна для розуму. Такі огляди конче мусять бути регулярними.
Ірина КОВАЛЬ
Те, що ми бачимо у підномінації «науково-популярна література», — це невеличкий сеґмент мінімального задоволення мінімальних потреб мінімально читаючого населення з мінімальним інтелектуальним рівнем. За великим рахунком, у нас немає книжок, які б допомагали людям, що не мають якихось спеціальних знань, оволодіти бодай основами наук.
Юрій ЛОГУШ
Дуже багато цікавих речей, але загальний рівень науково-популярної та довідкової літератури поки що нижчий за європейський рівень. Ну не знайшов я такої книжки, яку побіг би купувати, все покинувши. Прориву немає. Але енциклопедичний український дім таки фундаментально мурується. Сподіваюся, цього року матимемо книжки-події.
Галина РОДІНА
Прикро, коли змушена відкладати вбік цікаві й потрібні видання через їхню недбалу редакційну підготовку. Скажімо, у книжці Віталія Абліцова «Галактика «Україна» немає логічного пояснення з’яви того чи іншого персонажу в довіднику успішних у світі вихідців з України. А в безумовно потрібному «Універсальному ілюстрованому довіднику «Історія України» В.К.Губарева відсутній обов’язковий для такого видання іменний і предметний покажчики.
Експерти номінації «Обрії»
1. Олена Александрова. Головний бібліотекар Національної Парламентської бібліотеки
2. Олександр Афонін. Президент Української асоціації видавців
3. Сергій Білокінь. Головний науковий працівник Інституту історії НАНУ
4. Тамара Вилегжаніна. Генеральний директор Національної Парламентської бібліотеки
5. Ірина Гопанчук. Доцент кафедри слов’янської філології КиМУ
6. Костянтин Дикань. Віце-президент Інституту екомоніторингу і ресурсозберігання
7. Ірина Коваль. Доцент Національного медичного університету
8. Галина Ковальчук. Заввідділом Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського
9. Андрій Кокотюха. Письменник, журналіст «Львівської газети»
10. Юрій Логуш. Голова правління «Крафт Фудз Україна»
11. Костянтин Родик. Президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»
12. Галина Родіна. Директор Центру рейтингових досліджень «ЕлітПрофі»
13. Георгій Саприкін. Директор Державної бібліотеки для юнацтва
14. Надія Стрішенець. Керівник Центру формування Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського
15. Анатолій Шпиталь. Науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
16. Володимир Яворський. Письменник, книготорговець
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
