Середа могла стати судним днем для прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. Позавчора спеціальна комісія на чолі з авторитетним суддею — лордом Браяном Хаттоном — представила довгоочікувані висновки стосовно розслідування причин самогубства влітку минулого року британського вченого Девіда Келлі. Цей експерт минулого року вкоротив собі життя, бо був зацькований ЗМІ та владою після того, як заявив, що у рапорті під тиском британського уряду було суттєво перебільшено загрозу іракської зброї масового знищення. Тоні Блер заявив на початку цього тижня, що подасть у відставку з посади голови уряду, якщо його розкритикують у звіті комісії про обставини смерті доктора Келлі. Блер неодноразово заявляв, що не здійснював тиск на укладачів звіту про Саддамову зброю. Якби спеціальна комісія зробила протилежний висновок, то голову уряду могли б вважати брехуном. Самогубство Келлі створило для Блера найбільш кризову ситуацію за всі роки його перебування при владі.
Та тепер Блер може полегшено зітхнути: комісія лорда Хаттона визнала, що ніхто не несе вини за самогубство вченого. У її звіті зроблено висновок: твердження Бі-Бі-Сі про те, що британський уряд трохи «підмалював» досьє про іракську зброю масового знищення, не мають жодних підстав. Більше того, звіт звинувачує Британську телерадіомовну корпорацію у відсутності належного редакторського контролю, що призвело до висунення її кореспондентом з військових питань Ендрю Гілліганом серйозних звинувачень на адресу голови британського уряду. При цьому журналіст посилався на анонімне джерело, яким, власне, і був доктор Келлі.
У результаті критичної оцінки роботи корпорації позавчора ввечері подав у відставку один з керівників Бі-Бі-Сі Гейвін Девіс. Ймовірно, що за першою відставкою підуть інші. Генеральний директор Бі-Бі-Сі Грег Дайк після оприлюднення звіту спецкомісії визнав, що деякі ключові заяви Гіллігана були неправдивими, і висловив жаль з цього приводу. Але Британська спілка журналістів заявила, що стане на захист Гіллігана, якщо Бі-Бі-Сі намагатиметься дисциплінарно звільнити журналіста. Секретар спілки Джеремі Дір сказав: «Найгіршим наслідком рапорту Хаттона може стати ситуація, за якої журналісти будуть боятися порушувати суперечливі політичні теми, бо уряд може ними маніпулювати».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
