Фальшива грамота

У нашій медицині не перший рік триває парадоксальна ситуація з кадровим забезпеченням. Українські університети щороку випускають тисячі лікарів різних спеціалізацій, які, за бажання, могли б закрити всі «дірки» в галузі, але в лікарнях, поліклініках, медцентрах і диспансерах усе одно залишається багато вакансій. Замість іти на роботу до державного медзакладу, спеціалісти або «осідають» у приватній клініці, або вирушають за кордон, або знаходять інший вид заробітку. Але проблема полягає не лише в цьому. Керівники медичних навчальних закладів розповіли «УМ», чому їх непокоїть рівень знань абітурієнтів, яких ускладнень фахівці чекають цієї весни та як збираються допомагати талановитій молоді.

Згадаймо про людський фактор

«Кадри — всьому голова. Скрізь», — переконаний ректор Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова, доктор медичних наук Василь Мороз. Лікарні можуть купувати «космічне» (і за фунціональними можливостями, і за ціною) обладнання, поліклініки можуть робити євроремонт в усіх приміщеннях, а сільські амбулаторії — отримувати по декілька автомобілів для виїзду на виклик, але без тямущого медперсоналу цього буде недостатньо для якісного обслуговування пацієнтів.

За словами професора Мороза, з цього року випускники шкіл більше не складатимуть вступних іспитів до вищих навчальних закладів. Абітурієнтів будуть зараховувати до академій, інститутів та університетів за сертифікатами, отриманими в центрах тестування. З одного боку, це має полегшити життя і керівників ВНЗ (їх ніхто не звинувачуватиме у корумпованості), і самих абітурієнтів (вони без зайвих іспитів надсилатимуть свої сертифікати до дев’яти різних навчальних закладів). З іншого боку, викладачі бояться, що завдяки нововведенням цьогорічна маса абітурієнтів не відрізнятиметься особливими здібностями. Професура тривожиться, що дані, зафіксовані в сертифікатах, не відповідатимуть реальним знанням випускників. І до лав майбутніх стоматологів, інфекціоністів, гінекологів чи педіатрів потраплять люди з дуже низьким рівнем освіти.

Університет — не слідчий орган

«Перед нами постає питання: що буде в тих центрах тестування? — говорить Василь Мороз. — Ми пам’ятаємо, коли при вступі до ВНЗ враховувався середній бал атестата, уже через рік у нас не було жодного абітурієнта з середньою оцінкою нижче п’яти балів. Коли враховувалися золоті медалі, кількість медалістів за три роки збільшилася в 14 разів! По Україні були такі класи, в яких абсолютно всі учні отримали медаль! Як це могло бути? Через це в нас виникає занепокоєння — чи не складеться аналогічна ситуація з сертифікатами? Але це не єдина проблема. У нас є ціла категорія пільговиків, які йдуть поза конкурсом. Це значить, що абітурієнт принесе сертифікат із середнім балом 4 (за 12–бальною шкалою. — Ред.), і ми повинні будемо його зарахувати. Причому ми маємо вірити наданим документам, адже університет — не слідчий орган, щоб перевіряти, дійсно це інвалід чи ні. Так от, я звернув увагу на те, що раніше до нас вступали три–чотири інваліди дитинства на рік. Минулого року таких абітурієнтів було в 10 разів більше — 42! Скільки буде цього року — я навіть не знаю. Якщо тенденція до збільшення кількості пільговиків збережеться, може скластися така ситуація, що ми наберемо поза конкурсом до 40 відсотків абітурієнтів, які мають найнижчий рівень знань. Кого ми тоді випустимо? І що тут робити?».

Відмінникам із медучилищ — зелене світло

Занепокоєння керівника медуніверситету зрозуміти неважко. Ніхто не хоче приймати на навчання колишніх школярів–«двієчників», а потім випускати молодих спеціалістів, яким страшно довірити пацієнта. Натомість молодим людям, котрі на «добре» і «відмінно» закінчили медучилище або медколедж, у профільних ВНЗ завжди раді. Але й тут виникає низка проблем.

«Не може випускник медичного коледжу чи училища, який отримав спеціальність «Лікувальна справа», складати ті самі вступні іспити, що й випускник старшої школи, аби вступити на спеціальність «Лікувальна справа» до медуніверситету, — зазначає директор Івано–Франківського базового медичного коледжу Володимир Стасюк. — Скажімо, молода людина вчиться в медучилищі два з половиною роки, закінчує без жодної четвірки, а потім змушена вступати до медуніверситету, складаючи фізику й інші загальні предмети, які вона не вивчала в училищі й устигла забути. Хіба це справедливо? Якщо ми продовжимо навчання найкращих випускників медучилищ в університеті за скороченими термінами, то зможемо виростити перспективних фахівців».

Володимир Стасюк каже, що він не раз виносив свою пропозицію на розгляд МОЗ, але позитивної відповіді так і не отримав. Черговий пакет документів нещодавно потрапив на стіл нового міністра охорони здоров’я Василя Князевича.