У понеділок на 74–му році життя помер Анатолій Пазенко. Актор, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, який півстоліття прослужив театрові.
У 1958 році, закінчивши Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка–Карого, Пазенко прийшов у трупу Одеського українського музично–драматичного театру, потім працював у Київському ТЮГу. З 1970 року Анатолій Федорович був зарахований до штату Національного академічного театру імені Лесі Українки.
Серед найуспішніших його ролей у театрі — Меюфес («Хазяїн» І. Карпенка–Карого), Кучмієнко («Межа спокою» П. Загребельного), Яго («Отелло» В. Шекспіра), сер Олівер («Школа скандалу» Р.Шерідана), Жук («З життя комах» К. Чапека)... Кінодоля актора була не менш яскравою, ніж театральна: Пазенко знімався у фільмах «Від Бугу до Вісли», «Страх», «Якщо ворог не здається», «Злочин з багатьма невідомими» та інших. Працював у Київському інституті театрального мистецтва, у професора Анатолія Пазенка навчалися Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Лідія Яремчук та багато інших акторів, які сьогодні працюють в українських театрах.
Як розповів «УМ» завідувач літературною частиною Театру імені Лесі Українки Борис Куріцин, останні два сезони через хворобу Анатолій Пазенко в Російській драмі вже не працював. Останні свої ролі актор зіграв у спектаклях «Повернення в Соренто» та «Школа скандалу», репетирував у «Пані міністерші», але здоров’я не дозволило завершити цю роботу. «В університеті імені Карпенка–Карого Анатолій Федорович викладав сценічну мову і мав справді дуже багато учнів, — каже Борис Куріцин. — Десь відсотків 80 акторів сучасного українського театру навчалися в нього». Поховають Анатолія Пазенка сьогодні на Байковому кладовищі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
