Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У понеділок на 74–му році життя помер Анатолій Пазенко. Актор, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, який півстоліття прослужив театрові.
У 1958 році, закінчивши Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка–Карого, Пазенко прийшов у трупу Одеського українського музично–драматичного театру, потім працював у Київському ТЮГу. З 1970 року Анатолій Федорович був зарахований до штату Національного академічного театру імені Лесі Українки.
Серед найуспішніших його ролей у театрі — Меюфес («Хазяїн» І. Карпенка–Карого), Кучмієнко («Межа спокою» П. Загребельного), Яго («Отелло» В. Шекспіра), сер Олівер («Школа скандалу» Р.Шерідана), Жук («З життя комах» К. Чапека)... Кінодоля актора була не менш яскравою, ніж театральна: Пазенко знімався у фільмах «Від Бугу до Вісли», «Страх», «Якщо ворог не здається», «Злочин з багатьма невідомими» та інших. Працював у Київському інституті театрального мистецтва, у професора Анатолія Пазенка навчалися Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Лідія Яремчук та багато інших акторів, які сьогодні працюють в українських театрах.
Як розповів «УМ» завідувач літературною частиною Театру імені Лесі Українки Борис Куріцин, останні два сезони через хворобу Анатолій Пазенко в Російській драмі вже не працював. Останні свої ролі актор зіграв у спектаклях «Повернення в Соренто» та «Школа скандалу», репетирував у «Пані міністерші», але здоров’я не дозволило завершити цю роботу. «В університеті імені Карпенка–Карого Анатолій Федорович викладав сценічну мову і мав справді дуже багато учнів, — каже Борис Куріцин. — Десь відсотків 80 акторів сучасного українського театру навчалися в нього». Поховають Анатолія Пазенка сьогодні на Байковому кладовищі.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>