Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«Такого колективу і вдень із свічкою (навіть у Польщі!) не знайти», — любить повторювати художній керівник «Піккардійської терції» Володимир Якимець. Із ним погодилася мистецька рада при Управлінні культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації, яка висунула вокальну капелу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. 18 січня «піккардійці» зібрали повнісінький зал МЦКМ «Жовтневий». Коли зателефонувала до їхнього менеджера — за декілька днів до концерту — за акредитацією, він із ноткою суму сказав, що мене проведе, але місця вільного не буде: «У нас аншлаг. Жодного квитка не залишилося».
Захисники споживачів наголосили б: «Натурпродукт. Жодних консервантів». Ювеліри оцінили б: «Найвища проба». А глядачі просто відчули: «Піккардійська терція» foreve!». Рівно о 19.00 із залу на сцену попрямували 6 вокалістів, попереду — велика різдвяна зірка із соломи, співають «Ой, радуйся земле». Глядачі піднімаються і підспівують. Різдвяний концерт складався з двох частин. Перша — українські народні і авторські колядки, друга — навколосвітня різдвяна подорож, проспівана різними мовами, які багато хто із залу чув уперше у своєму житті. «Піккардійським» мужчинам допомагали їхні дітки: між композиціями лунали віншування голосами синів Андрія Капраля, Романа Турянина і Андрія Шавали. «Сьогодні — Щедрий вечір, і ми мали б його святкувати зі своїми родинами. Нам приємно, що в нас така велика родина», — каже Якимець і починає «Ой, радуйся, земле» у стилі «піккардійців». А далі пішли треки з альбому «З Неба до Землі» («Добрий вечір тобі», «Пречистая Діва», «Землю Юдейську...», «Тиха ніч», «Нова радість стала», «У неділю рано»...). «Щедрик» відтворили без слів — тільки мелодію. Коли «піккардійці» ще вчилися у консерваторії, викладач хорового мистецтва приніс на заняття аркуш зі старими нотами хору. Так хлопці вивчили естонську пісню «Катання на санчатах», але додали колориту цього екзотичного краю — рев сонних ведмедиків, поскрипування санчат Санти. «Йшла світами молода Марія» Якимець акомпанував на фортепіано. Пісня «З Новим роком» творилася 40 хвилин. «Піккардійців» декілька років тому запросили на радіо, де за 2 години музиканти писали пісню на запропоновані слова, які надсилали у студію зі всієї України. «Піккардійська терція» справилася зі словами хмельничанки удвічі швидше запланованого часу, і відтоді новорічна пісенька завше у їхній різдвяній програмі.
У перших рядах сиділи лауреати Шевченківської премії Іван Драч, Микола Жулинський, Марія Матіос, Павло Мовчан etc. Вони, як і сотні інших глядачів, не поспішали до виходу після закінчення, а двічі викликали чоловіків у чорних костюмах на сцену. «Та ми так і до великоднього концерту на сцені можемо залишитися», — жартують «піккардійці»... і наостанок — разом із залом — співають веселу «Чарочку вина».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>