Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Такого колективу і вдень із свічкою (навіть у Польщі!) не знайти», — любить повторювати художній керівник «Піккардійської терції» Володимир Якимець. Із ним погодилася мистецька рада при Управлінні культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації, яка висунула вокальну капелу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. 18 січня «піккардійці» зібрали повнісінький зал МЦКМ «Жовтневий». Коли зателефонувала до їхнього менеджера — за декілька днів до концерту — за акредитацією, він із ноткою суму сказав, що мене проведе, але місця вільного не буде: «У нас аншлаг. Жодного квитка не залишилося».
Захисники споживачів наголосили б: «Натурпродукт. Жодних консервантів». Ювеліри оцінили б: «Найвища проба». А глядачі просто відчули: «Піккардійська терція» foreve!». Рівно о 19.00 із залу на сцену попрямували 6 вокалістів, попереду — велика різдвяна зірка із соломи, співають «Ой, радуйся земле». Глядачі піднімаються і підспівують. Різдвяний концерт складався з двох частин. Перша — українські народні і авторські колядки, друга — навколосвітня різдвяна подорож, проспівана різними мовами, які багато хто із залу чув уперше у своєму житті. «Піккардійським» мужчинам допомагали їхні дітки: між композиціями лунали віншування голосами синів Андрія Капраля, Романа Турянина і Андрія Шавали. «Сьогодні — Щедрий вечір, і ми мали б його святкувати зі своїми родинами. Нам приємно, що в нас така велика родина», — каже Якимець і починає «Ой, радуйся, земле» у стилі «піккардійців». А далі пішли треки з альбому «З Неба до Землі» («Добрий вечір тобі», «Пречистая Діва», «Землю Юдейську...», «Тиха ніч», «Нова радість стала», «У неділю рано»...). «Щедрик» відтворили без слів — тільки мелодію. Коли «піккардійці» ще вчилися у консерваторії, викладач хорового мистецтва приніс на заняття аркуш зі старими нотами хору. Так хлопці вивчили естонську пісню «Катання на санчатах», але додали колориту цього екзотичного краю — рев сонних ведмедиків, поскрипування санчат Санти. «Йшла світами молода Марія» Якимець акомпанував на фортепіано. Пісня «З Новим роком» творилася 40 хвилин. «Піккардійців» декілька років тому запросили на радіо, де за 2 години музиканти писали пісню на запропоновані слова, які надсилали у студію зі всієї України. «Піккардійська терція» справилася зі словами хмельничанки удвічі швидше запланованого часу, і відтоді новорічна пісенька завше у їхній різдвяній програмі.
У перших рядах сиділи лауреати Шевченківської премії Іван Драч, Микола Жулинський, Марія Матіос, Павло Мовчан etc. Вони, як і сотні інших глядачів, не поспішали до виходу після закінчення, а двічі викликали чоловіків у чорних костюмах на сцену. «Та ми так і до великоднього концерту на сцені можемо залишитися», — жартують «піккардійці»... і наостанок — разом із залом — співають веселу «Чарочку вина».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>